Нова інвазія гібридних бойовиків
Йосиф Сірка
Здавалось, що гібридний метод провадження війни Росії проти України досягув вершини, коли за участи Московського патріархату в Україні та РПЦ показали “документальний” фільм із залученням українських боксерів. Пропаґанді вдалося залучити до кремлівської пропаґанди українську гордість, красу і славу, всесвітньо відомих боксерів – Олександра Усика та Василя Ломанченка. Ні з того, ні з сього, як то кажуть, вже після Великодніх свят, появився фільм „Здрастуй, брате! Христос Воскрес!”за участи цих двох славних українців, які раптом згадали, що ми з московитами один народ. Вони не вдавалися до пояснень, на якій підставі до цього прийшли, певно, досить того, що так твердять неграмотні, щодо історії України і Росії, Путін та всі очільники РПЦ в Росії і Україні.
До тверджень залучують і вигадку про три братні слов’янські народи, і спільну православну церкву та спільну батьківщину СССР з ґенераліссімусом Сталіним, який подарував-відновив Московський патріархат.
Якщо ж спиратися на історію і науку, то слід звернутися, насамперед, до свого ж історичного джерела – відомого російського, популярного і авторитетного науковця, лінґвіста, філософа та історика, одного із засновників ідеолоґії евразії, князя Ніколая Трубецького (1890 -1938), який ще 1925 р. вперше заявив, що Росія не є спадкоємницею Київської Русі, але Монгольської монархії. Наукові докази Трубецького цілковито заперечують „історичні покликання” Путіна, чи церковного „авторитету” МП Онуфрія.
Інше наукове твердження Н.Трубецького стосується питання, чи можна московитів вважати слав’янами? Він вважав, що „росіяни тільки за мовою слов’яни”, а це означає, що вони ніколи не були і не стали нашими братами . А стосовно Сталінського патріархату, то залишимо це на сумлінні тих церковних діячів, які одягали ризи, але не забували й не забувають, що звітуватимуть перед НКВД- КГБ, бо саме це було на думці у атеїста Джуґашвілі-Сталіна, коли він надавав патріархат.
Гріх беруть на себе сьогодні всі, хто молиться за цього комуністичного ката, який знищив тисячі священників, монахів і монахинь, зруйнував найвидатніші церкви, монастирі та мільйони невинних громадян, які були символами християнської віри у всій Російській і Совєтській імперії.
Робити із вбивці і садиста ікону є не лише лицемірством але й богохульством. Ікона Сталіна – плювок усім християнам, які вірять традиціям, переказам, що ті, хто потрапив до святих були люди, які допомагали ближньому, які лікували людей фізично і душевно.
Гібридна війна і тим небезпечна, що людину можна раптово здивувати, заскочити чимось, чого найменше очікуєте. Раптова поява в інтернеті інтерв’ю одного з “гонорових” журналістів Дмитра Ґордона зі символом зради в Криму Н.Поклонською дуже насторожує! Мов би в унісон до „кримської проблеми”, зненацька, появляється „перероджений” експрезидент Л.Кучма на телеканалі Ленура Услямова АРТ з твердженням, що „Крим є частиною російської території”, бо, мовляв, там діють російські закони.
Своїми вчинками, висловами оба згадані і добре відомі персонажі в Україні неофіційно записалися до „гібридних бойовиків” імперського Путіна. Якщо „вибрик” Кравчука можна з поблажливістю приписати можливому прояву у старшої людини альцгаймера, бо ще кілька днів (чи тижнів), він твердив, що Крим український і його можна повернути Україні, то цього не можна сказати про Ґордона. Пригадаємо читачам, що, згідно з міжнародним правом, Крим залишається українською територією! Слід пригадати колишньому президентові, що кремлівські принципи „там, где березка – там русская земля” не працює ніде у світі – крім уяви Путіна (а зараз і Кравчука).
Здивував своїм вибором Полонської (колишньої Ґенпрокурорки Криму) для інтерв’ю пан Д.Ґордон. Я пригадую, як одного разу, його запитали (інтерв’ю з ним), чому він не бере інтерв’ю у Левка Лук’яненка – людини, яка була засуджена до розстрілу 1961 р. (Верховний Суд після 72 днів, змінив вирок на 15 років ув’язнення), дисидент, політичний діяч, письменник, автор «Акту проголошення незалежної України)? Тоді пан Ґордон пояснив, що він не може пробачити Лук’яненкові вислів, яким той образив його єврейські почуття. Пояснень, що таке сказав Лук’яненко, пан Ґордон не дав. Я особисто знав Л.Лук’яненка і можу з впевненістю сказати, що він був справжнім демократом, патріотом і не був антисемітом. Тому сказане
Ґордоном, залишилося „таємницею”, що саме образило журналіста. Дуже дивно, що образа усіх українців поведінкою Полонської в окупованому Криму, не заторкнула пана Ґордона.
Звичайно, що свобода слова, повна демократія, нецензурованість преси, безмежна інформація та можливості журналістів, мають свої межі, які часто порушуються через різні неморальні, корупційні, а то й політичні причини. Свобода ЗМІ в Україні доходить до абсурду, коли в країні, яка знаходиться у війні з Росією, існують газети, телеканали, радіо, російські банки, російські оліґархи, РПЦ та навіть політичні партії, які прямо закликають, чи спонукають владу до капітуляції. Боротьбі проти „бойовиків-гуманітаріїв” цих ешелонів в Україні, на жаль, не надають значення, тут далі лякають страшилками націоналістів, які є одинокою запорукою розвитку і зміцнення українського суверенітету, бо інші вже скомпромітувалися.
Оскільки ціна на нафту впала і фінансове джерело буде зазнавати великих втрат, то гібридні ґенерали „пришвидшили” атаки через досі невідомих гібридних бойовиків.
Викликає підозріння дуже поблажливе ставлення до воєнної злочинниці, на сумлінні якої безпосередньо і арешт колеги-журналіста Ґордона Миколи Семени.
Сам Гордон у фейсбуці, щодо інтерв’ю з Поклонською, пояснив: «Я – журналіст, і я слухаю всіх, хто становить для мене як для журналіста інтерес. Поклонська – дуже важливий свідок, який проливає світло на те, чому Росія анексувала український Крим. В цьому випадку мова йде про інтерв’ю з людиною, яка стала символом зради. І зрозуміти анатомію цієї людини і анатомію її вчинків вкрай цікаво. Я беру на себе цю функцію і допомагаю нашій державі дуже правильно складати відповідні документи для судів, в тому числі для Гааґи».
Після тої „бурі”, яку викликало інтерв’ю з цією „важливою свідкою” можна було очікувати реакцію Ґордона, бо ж він інтеліґентна людина, але, при всій охоті, важко зрозуміти майже „інтимне” (якщо так можна назвати) звертання між злочинницею і незалежним журналістом – Наташа, Діма. Доречно буде пригадати досвідченому журналістові, що „слухати всіх, хто становить для мене як для журналіста інтерес”, не дає право порушувати етичне питання: змальовувати злочинця „людиною”, бо коли б злочинна діяльність Поклонської керувалася гуманністю, то в Криму могло багато людей залишитись живими, а сама вона була б не стала символом зради. Іншими словами: інтереси журналіста тут цілковито розійшлися з інтересами держави і саме таке враження із цього скандального інтерв’ю.
Чи допоможе інтерв’ю Ґордона хоча б зрушити з місця судову справу зради Поклонської – покаже майбутнє, а от нам потрібно обов’язково приглядатися до усіх ЗМІ в Україні, на які спрямовані дії ФСБ. Крім фінансових проблем, на імперію насуваються і проблеми з вірусом covid – 19, який вже добрався і до президентської канцелярії Росії, а тут ще обіцяють гаряче літо в Криму. Чи не це і прискорює атаки гібридників, які з такою непрофесійністю випустили пропаґандивний фільм, який виявив не тільки прогалини у освіті українців та церковних і державних мужів Росії й України, але й чергову спробу продати брехню за правду!
Усі проукраїнські сили отримали попередження – полагодьте спочатку справи з прихованими й зовнішніми ворогами, а потім вже ставте на свої місця речі, які прикрашатимуть, а не руйнуватимуть державу!
Торонто, 13.5.20 р.