Наступна після Криму ціль Путіна – Франція. Бо Анна Ярославна – королева руська
Йосиф Сірка
Неграмотність державних діячів слід би карати
Коли говоримо про неграмотне населення, то пробуємо співбесідників переконати, що неграмотність і є причиною бідності людей, які не мають можливості навіть прогодувати родину. Про світлі вчинки освіти, грамоти, вже написано сотки томів літератури від мистецьких творів, до документальних фільмів. Досі існують організації, які займаються у світі ліквідацією неграмотності. Але під неграмотністю розуміємо переважно те, що люди не вміють читати писати.
Недавні вислови словацького прем’єра Роберта Фіца про начебто визнану справу анексії Криму, російського президента Володимира Путіна про виправдання окупації Криму російським військом, мов би „історичних російських місць” та цілковито безглузді і неграмотні пояснення шефа дипломатії РФ Лаврова про „негативні ґарантії” та державний переворот, вказують на велику неграмотність державних осіб.
Якщо висловлюються неграмотні люди щодо політики, то кажуть простло вони не знають, що кажуть. Якщо ж висловлюється президент, голова, чи міністр уряду неграмотно, то кажуть про „некомпетентність”. Коли ж неграмотність політиків шкодить не тільки людям країни, в якій їх обрали, але й загрожує світовому порядку і спокою, то це вже стає злочином ґлобального масштабу.
У своєму виступі перед Думою Путін не міг сказати, що Крим такий самий російський, як і Калінінградська область, чи Курильські острови, бо тоді б запитали, а де Східна Прусія, де Японія? Одним словом, коли Володимир приймав хрещення (на що покликається Путін), то не існувало навіть Московського князівства, яке виникло щойно якихось 200 років пізніше, а Московська держава стала формуватися ще понад 200 років пізніше від заснування князівства. Історична неграмотність російського президента стала для нього причиною не тільки окупації та анексії території сусідньої „братської” (отаннім часом і у брати не дуже пхається) країни.
Шведський дипломат Більдт зразу висміяв Путіна, мовляв, той виправдовує окупацію Криму шлюбом між грецькою принцесою (сестрою грецького імператора) та скандинавським вар’ягом Володимиром!
Добре, що знання Путіна з „історії Русі” починаються і закінчуються на Володимирові, який одружився з грекинею. А що би було з Європою, коли б Путін знав, що діти Ярослава Мудрого були одружені з королями та принцами європейських країн, а донька Анна була королевою Франції? Може добре, що про це Путін не знає, бо вже б давно напав на Францію, цілу західну Європу і анексував би їх. Не вбереглись би і деякі сьогоднішні прихильники Путіна в Угорщині, Німеччині (на території якої колись принци були у родинних зв’язках з руськими князями, не російськими, бо ті появились щойно після Петра 1) та інших європейських країн, бо ж „кров людська – не водиця”, зокрема, якщо вона проливалася за імперії і імперіями!
Родинні взаємини (не росіян, але „братів”, якими колись були русини, тобто, українці) ведуть через Роксоляну – кохану дружину султана, і до Туреччини, яку можна було б з Криму заатакувати і анексувати, а там Греція вже сама піддасться, бо ж віддала принцесу за Володимира (правда, не Путіна, але це дрібниця) – оце був би „собіратель” неросійьких земель у Російську імперію!
Цілковито заплутався у поняттях „ґарантії”, „суверенітет”, „державний переворот” довгорічний шеф російської дипломатії – міністр закордонних справ Лавров. Пан Лавров, нарешті, хоч признає, що РФ підписала Будапештський меморандум, в якому, разом з США, Францією зобов’язалася ҐАРАНТУВАТИ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ!
Навіть старші школярі знають, що під СУВЕРЕНІТЕТОМ країни у світі розуміють територіяльну цілісність будь-якої країни. Світ знає заміни не тільки президентів, політиків, але й цілої політичної системи в найрізноманітніших країнах світу. Зміни відбувалися й відбуваються у різних країнах демократичним шляхом – через парламенти, через революції (мирні і збройні) та військові перевороти і завжди цілий цивілізований світ дивися на такі зміни, як на ВНУТРІШНІ СПРАВИ відповідних країн. Так воно було, починаючи із Французької революції 1792-93 рр. і кінчаючи Револцією гідности 1914 р. у Києві. Це було й залишається ВНУТРІШНЬОЮ СПРАВОЮ української держави і не кремлівському урядові вирішувати, чи то було правильно, чи ні. А щодо Януковича, то в народі кажуть: Бог дав, Бог взяв! Народ (хоч не увесь) його обрав і він його й скинув, бо це його ЗАКОННЕ право!
Пан Лавров цілковито заплутався у розумінні слова ґарантія, бо саму ґарантію, підписану в Будапешті 1994 р. він не заперечує, але згадує „негативну ґарантію”!
Як мала виглядати „позитивна ґарантія”, то російський дипломат замовчав.
Дивує, що такий досвідчений фахівець-дипломат так брутально переплутав „божий дар з яєшнею”!
Гарантія не може бути „неґативна”, чи „позитивна”. Ґарантія має на всіх мовах одне значення – у нашому випадку – СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ, а окупація, анексія, аґресія і збройне вторгнення є кричущим порушенням Міжнародного права, руйнацією усіх відомих міжнародних норм встановлених ООН і порушенням людських прав!
Одним словом, суверенітет – це недоторканість єдності країни, а зміни в країні – це ВНУТРІШНІ справи суверенної країни. Але такі елементрарні поняття, на жаль, відсутні у розумінні суверенітету російського дипломата, який би мав знати, що ґарантувала його країна 1994 р. у Будапешті.
Отже, коли людина неграмотна, то повинна б мовчати, якщо не вміє читати, бо вдавати, що вміє, призведе до абсурду, який продемонстрували кремлівські керівники перед цілим світом. Одним словом – добрехались!
6.12.14 р.
