Микола Гнідич – вчений, письменник, перекладач, театральний діяч (190 років тому)
190 років тому:
15(3).02.1833 – у Москві під час лікування помер Микола Гнідич (Гнєдич), вчений, письменник, перекладач, театральний діяч, член-кореспондент імператорської АН (1826). Внук котелевського козацького сотника, рано залишився повним сиротою. Навчався в Полтавській духовній семінарії, Харківському колегіумі, з 1800 в пансіоні Московського університету, відтак в університеті, який залишив на початку 1803 через відсутність грошей на навчання. Працював в Петербурзі на незначних урядових посадах. Писав вірші українською та московитською мовами, перекладав Шекспіра, Вольтера, Расіна, Шіллера та інших зарубіжних письменників. Автор «Історії Малоросії», статей з історії України, мав намір укласти академічний «Словарь малороссийского языка». Визнання отримав перекладами «Іліади» Гомера з науковими коментарями (1829) та Вергілія. Обґрунтовував спорідненість окремих жанрів українського та еллінського фольклору. Деякий час мешкав в Одесі. Власну велику бібліотеку (понад 1250 томів) заповів Полтавській гімназії (не збереглася), 2 тисячі рублів – церкві у Бригадирівці. Народився у м. Полтава 1784.
Про ставлення до московського окупанта Миколи Гнідича та Василя Капніста мемуарист Филип Віґель написав: «несмотря на единоверие,еєдинокровие, единозвание, на двухвековое соединение их родины c Россией, тайком ненавидели ее и русских, моskалей, kацапов».
