Геть чужоземного попа! Московський він чи римський

В Україні існують дві великі релігійні громади, предстоятелі яких висловились щодо нападу Росії на нашу країну дещо, скажімо так, неоднозначно.

Синод Української православної церкви (даю назву цієї релігійної організації відповідно до рішення українського суду) на чолі з тов. Березовським переконаний, що «діяльність попередньої влади та ПЦУ і стала одним з приводів військового вторгнення в Україну».

Глава греко-католицької церкви сеньйор Хорхе М. Бергольйо заявив, що «гавкіт НАТО біля дверей Росії» міг призвести до вторгнення в Україну і що він не знає, чи повинні інші країни постачати Україні більше зброї. На його думку, сама лише присутність НАТО у сусідніх країнах спровокувала або просто вивільнила природну ненависть Росії до України.

До пастви, що приймає у свої диякони Міхаіла Добкіна, питань немає. Зрозуміло, що українофільські настрої там не на першому місці. В Циркунах під Харковом, наприклад, вірна цієї церкви особисто окормляла окупантів: «Я лично на этих вояк крестики надела, заставляла читать «Отче наш». Не издевались, не мародерили, вот хоть кого спросите. Даже пайки отдавали… А наши теперь обзывают сепаратисткой!» Зауважимо, цілком справедливо (novayagazeta.eu від 14.05.22).

А от до греко-католиків у мене питання є. Переважна більшість греко-католицької пастви – патріоти України. Навіть більше: сторонні до релігії чинники переважають для них суто релігійні. Наприклад, громада харківського Свято-Дмитрівського храму, у дотомосні часи перебуваючи в УАПЦ, взяла й перейшла до греко-католиків. Отак просто: одвічно православні ‒ під духовну владу папи римського. Тому  що так вирішив владика Ігор (Ісіченко).

То чому ж блаженнійший Святослав не може перевести свою паству в ПЦУ? Доки  Putinversteher Франциск не вигадав ще одне виправдання для Путіна.