Фашистські пірати – кремлівський винахід
Йосиф Сірка
Здавалось би, що поєднання піратства з фашизмом недоречні, бо піратство існувало вже давно і майже на всіх морях та океанах. Фашизм виник не цілих 100 р. тому в Італії – 1919 р., а засновником його був Беніто Муссоліні (1883-1945), який вже 1922 р. став головою уряду (відомим il Duce –iль дуче) і в дуже короткий час став диктатором Італії зі забороною політичних партій.
Постання італійського фашизму проходило досить „невинно”. 1919 р. це був мілітарний союз чорносорочників (члени його носили чорні сорочки). З приходоми до влади, італійські фашисти оголосили Середземне море Mare nostro (наше море) італійським життєвим простором, а територіяльні претенсії висунули до Югославії, Албанії, Греції, Франції та Ефіопії.
Отже, із Чорносорчників „вилупився” тоталітарний націоналістичний рух, який пізніше використав послідовник Муссоліні А.Гітлер (1889 – 1945), який „вдосконалив” фашизм націонал-соціалістичною ідеолоґією та ґестапівськими методами боротьби зі своїми противниками та мирним населенням.
Саме у порівнянні діяльності оцих двох фашистів, напрошується третій, який народився через 7 років після їхньої смерті. Сьогодні можна вже з впевненістю сказати, що Володимир Путін (1952 р. народження) „перехопив” прапор фашизму і додав йому російського „кольору” та маску тзв. „керованої демократії”.
Спираючись на вже раніше захоплені природні джерела ґазу та нафти, які приносять неймовірні прибутки до державної скарбниці, президент захотів стати царем. Звичайно, царем можна було стати у колишній Московській державі, але він хоче перевершити не тільки колишніх царів, але й Сталіна, який був керівником найбільшої імперії – СССР та тзв. соціалістичного табору. Путін, має мету вже не Варшавський пакт підкорити, але всю Европу, щоб вона більше не перешкоджала „розвиткові Росії” своїми незґрабними санкціями та не „ображала” російськомовних співвітчизників, яких зараз повно по всій Европі.
Світова преса співставляє поведінку Путіна при його загарбницькій політиці з поведінкою Гітлера. У телевізійній програмі Шустер Live (21.3.14) була продемонстрована цілковита подібність виступів Гітлера після загарбання чужих земель з німцями та виступ Путіна після загарбання Криму. Подібність неймовірна! Помилку роблять порівняння, коли обмежуються лише дослівною подібністю „обґрунтувань” Гітлера і Путіна. Справа в тому, що Путін вдосконалив нацистську пропаґанду, якою завів в оману не тільки більшість кримчан та жителів півдня й сходу України, але й більшість самих росіян.
Фашистська брехня кремлівської пропаґанди поширюється вже роками через ЗМІ, де телебачення зіграло вирішальну роль. Ніхто із глядачів російських телеканалів і не підозрює, що в Україні досі не постраждав жоден шовіністичний фашист російського спрямування, але вже є далеко понад сотка жертв українських патріотів, провина яких була лише у любові до своєї країни.
Українським ЗМІ вистачило б лише спростовувати брехню, яку щодня кремлівські пропаґандисти масово й безсоромно поширюють на цілий світ, але, якщо Росія кидає сотки мільйонів на антиукраїнську пропаґанду, то в Україні бракує простої можливості хоч частково протистояти брехні. Тут могла б українська діаспора щось зробити хоч у тих країнах, де вона добре зорганізована, але вона не реаґує вчасно і достатньо.
Українцям слід зосереджуватись не тільки на впровадженні демократії, але й на інформаційну війну, яку Росія так безсоромно провадить проти України. Людям слід щодня звертати увагу на брехню про „антиросійські, фашистські, бандерівські розстріли” в Україні. Звертати увагу на те, що навіть такі запеклі українофоби, як Колесніченко, Царьов, Симоненко та десятки інших живими ходили по українській землі, а коли б в Україні був хоч один справжній бандерівець, націоналіст, то їх би давно вже не стало серед живих.
Україна повинна вчитися не тільки жити цивілізовано, але й вирішувати спірні питання цивілізовано – через суди. Відомо, що німці, італійці, поляки через суд домоглися від Газпрому знижку на газ, то дивує, чому Україна вже роками оминає Міжнародний суд щодо цього питання. До суду можна звернутись і щодо образи честі і гідності! Тут можна подати прямо на Путіна до суду, оскільки він вже не раз перед пресою та публічно заявляв про „фашистських вбивць в Україні”, про „бендеровцев” (хоч таких і не було, бо були бандерівці), антисемітів, які „руйнували синанґоґі в Києві”. Слід покласти край фашистській пропаґанді Кремля через Европейський суд!
До Міжнародного суду слід звернутись не тільки щодо незаконного „аншлюсу” Криму, але й порушити питання територій України, які Сталін привласнив – Кубань та Краснодарський край, Придністров’я. Зрештою, не можна безкарно залишити фашистське піратство та бандитське захоплення українських військових частин, яке зараз практикує у Чорному морі та у Криму російське військо по відношенню до України .
Захоплення українських військових об’єктів та кораблів у Криму – незнана річ у світових цивілізаціях! Без оголошення Україні війни, Росія окупувала її територію і стала нахабно й відверто на шлях піратства. Замість цивізізаційного шляху – переговорів, вона вдалася до піратства, що є наслідком порушення Росією Міжнародного права, яке вона визнавала своїм підписом у Будапешті 1994 р. та нехтуванням всяких прав і законів та домовленостей.
Твердження Путіна, мовляв, Україна стала іншою, бо скинула скорумпованого й диктаторського Януковича, є повною брехнею перед цілим світом. Ґарантію у Будапешті давали Великобританія, Росія та США не Януковичові, який на той час був ще політичним нулем, а Українській державі, яка була і залишається міжнародним суб’єктом. Доля Януковича цілковито не пов’язана з долею країни, але зі ставленням до нього виборців. Тут слушно зауважити, що „Бог дав – Бог взяв!” Саме оте мав би знати диктатор Кремля. Так воно і з виборцями – обрали, скинули!
Піратство, яким займається російське військо у Чорному морі щодо українських військових кораблів, є тою „новізною” російського фашизму, яку вони внесли у, здавалось би, досконалу фашистську гітлерівську технолоґію.
Наступним „нововведенням” фашизму путінського зразка є безкоштовне й моментальне надавання російського громадянства. Гітлерові потрібно було доказів через покоління, що німець, чи німкеня арійської крові, а російській фашистській ідеолоґії вистачає того, що хтось знає російську мову! Правда, це може викликати і відразу до мови, оскільки вона може з тебе зробити громадянина російської імперії без твого бажання – за тебе подбає вже Путін, як „співвітчизник”!
Оскільки Росія запровадила піратство у ХХІ ст. по відношенню до сусідньої країни, яку вважала навіть братньою, то слід чекати, що незабаром може ще хтось вдатися до російського прикладу. І саме тут потрібно негайно звертатися до Міжнародного суду, бо якщо хочемо триматися цивілізації, то потрібно й використовувати цивілізаційні шляхи, інакше легко скотитися на доріжку, якою йдуть фашистські пірати російської імперії.
Московські мрії стати третім Римом не здійсняться, бо старці-монахи із Святої гори Афон анафемою відлучили від церкви не тільки Путіна, але й ціле кервництво Російської православної церкви на чолі з Кирилом. Путінові, однак, ще світить стати третім найвідомішим фашистом у Европі, але кінець усіх фашистів був подібним – довічне прокляття не тільки у церкві, але й в історії.
25.3.14 р.