Десять разів відміряй, а раз відріж!
Йосиф Сірка
«Think twice befor acting»
Десять разів відміряй, а раз відріж!
(Нар. Прислів’я).
Англомовне прислів’я «Два рази подумай перед тим, як діяти» спрямоване на те саме, що й українське, але різний підхід до справи. Українське нагадує нам того, хто казав: Вже 9 разів відрізував, а ще коротке! Народна мудрість пригадалася 29 січня н.р., після неймовірного «заворушення ЗМІ, пов’язаного з «чуткою», яка «просочилася» з ОП про звільнення президентлом Зеленським В.Залужного з посади Головнокомандувача ЗСУ. «Новина», яка викликала «бурю», не тільки в українських, але й закордонних ЗМІ, довела, що ОП не очікував такої різкої реакції на звільнення генерала під час війни, який став символом незламности українського народу. Для союзників і НАТО він є незаперечним авторитетом, який заслуговує не тільки поваги, але й підтримки.
Неспордіванка Єрмака, який керує Україною, як один з «найвпливовіших» політиків Европи (згідно з ж. Politico), на посаді адміністратора при «мрійникові» Европи № 1 (за твердженням того ж Politico – президентові Зеленському, полягала в тому, що на «судний день» звільнення генерала Залужного, він чомусь «супроводжував» міністра закордонних справ на зустріч з угорським колеґою Шіарто (Siarto). На запитання журналістів стосовно звільнення Залужного – він виявився «цілковито необізнаним», бо ж він був на Закарпатті, певно, щоб не його звинуватили, мовляв, це його ідея.
Звичайно, Єрмак вже не раз заперечував правду – про «таємний відпочинок» в Омані у січні 2020 р., про «вигадану операцію тзв. Ваґнерівців» та всього не перерахуємо, бо список довжелезний. Підозру, що задум не обійшовся без «порад» радника і керівника ОП Єрмака, звільнити Залужного, стверджує і те, що в Кремлі вже давно вимагали цього, але він досі не зумів їх задовольнити. І тут, хоч-нехоч, а таки дуже напрошується порівняння заміни уряд Гончарука 4 роки тому.
Пригадується Оман (січень 2020 р.), оскільки після «приватного відпочинку» Зеленський став, раптово, дуже нетерплячим щодо очікуваних змін, обіцяних наївним виборцям, які йому повірили на слово. Замість аналізу причин відсутності змін та проґресу, він змінює свого «вірного» голову ОП А.Богдана на свого радника А.Єрмака, а вже після того змінює кількох міністрів та Ґенерального прокурора і весь “реформаторський” уряд.
“Головні причини» відставки голови уряду та деяких міністрів і Ґенерального прокурора, озвучені Зеленським, звучали: “Але правда в тому, що сьогодні українцям цього замало. І це правда. Не красти – замало. Це – уряд нових облич, але облич замало. Потрібні нові мізки та нові серця. Цей уряд знає, що робити, але знати замало. Потрібно дійсно дуже багато працювати. Ми повинні визнавати помилки”. Так пояснив Зеленський заміну міністрів та прокурора, а сам досі ще не визнав ні одної помилки, а їх вже величезна гора!
Президент Зеленський і його друге “Я” – Єрмак, вже чотири роки працють “в одну ногу” – і підпорядкували собі всі орґани державного управління. Два роки вони намагаються “наблизитись” до військовослужовців, немаючи жодного поняття про структуру, життя і характер, підпорядкованість, дисципліну й порядок та існування ЗСУ. Вони не збагли, що роздача нагород та відвідини звільнених територій, чи фронтових ліній – не означає, що ти маєш право вважати себе “військовим фахівцем”.
Доречно буде нагадати, що завдяки мудрому командуванню ЗСУ вдалося не тільки зупинити московську навалу, яка розпочалася 24.2.22 р., але й витіснити її з півночі та півдня України. Виявилося, що “Офісна влада”, яка асфальтувала дороги для московських танків, розміновувала мости й дороги, для швидшого просування ворога, сприяла окупації, а не спротиву. Між іншим, про те, що “офісно-президентська влада” не готувалася до московської аґресії пише і американський журналіст Саймон Шустер у своїй книзі “Шоумен” (Simon Shuster “Showman).
“Своїми діями перед вторгненням Зеленський взяв на себе принаймні частину провини за кволий стан оборони країни. Він тижнями применшував ризик повномасштабного вторгнення і відмовлявся від порад військового командування укріпити кордон”.
Заміна керівника ОП на Єрмака супроводжувалася і бажанням новоспеченого керівника обирати на державні посади за своїми «критеріями», які знав тільки він. З того часу Єрмак обирав, а Зеленський завіряв. На критичні зауваження та навіть інтернетну петицію до президента Зеленського, яка вказувала на те, що Єрмак займається корупцією, за посередництва свого брата, який «продавав» державні посади, підписанти вимагали вільнення Єрмака.
Зеленський не вимагав перевірити звинувачення, які доводив колишній його радник і депутат Ґ.Лерос, але дозволив переслідувати викривачів. Лероса викинули із фракції СН, а на петицію, підписаною понад 25 тисячами виборців відповіли дуже лаконічно – «право президента». Іншими словами, вже тоді не президент вирішував, а Єрмак, що привело його до списка «найвпливовіших» політиків Европи, а Зеленський залишився «мрійником», який у Єрмакові бачив «потужного переговірника». Можна припустити, що організована Єрмаком зустріч Зеленського з заступником Путіна Н.Патрушевим в Омані 2020 р. залишила «незабутнє» враження у коміка-президента, який мріяв зустрітися з Путіним.
Згідно з твердженнями обізнаних, Єрмак побудував свою владу в ОП так, що ніхто не може відвідати президента без його згоди. Тому підозріло виглядає, що саме на той день, коли Зеленський запросив Залужного до ОП, Єрмак вирішив супроводити досвідченого і професійного дипломата, міністра закордонних справ на Закарпаття. А ще більше здивувала відповідь Єрмака на запитання журналіста, стосовно «звільнення» Залужного, мовляв – «я ж на Закарпатті, то не знаю, що у Києві робиться». Іншими слова – і тут «найвпливовіший» скривив душею.
Чотири роки незмінної влади Єрмака принесли Україні не тільки повномашьабну війну Московії проти України, але й небачену у світі корупцію. Саме журналістські розслідування корупції вже давніше почали звертати увагу на те, що «нитки корупції» провадять до офісу Єрмака. Він не тільки «найпотужніший», але й «саморобний дипломат», на якого, з досі незрозумілої причини, Зеленський цілковито покладається.
Отже, президент Зеленський, який себе бачив реформатором, не тільки у сенсі запровадження молодих професійних кадрів, але й у розбудові держави, після двох років «розсадки» Єрмаком некомпетентних, непатріотичних і корумпованих довів до деґрадації держави. Кремль використав Єрмака, який є аґентом ФСБ, згідно з твердженням адвоката С.Крижанівського, депутата Ґ.Лероса, колишнього офіцера КГБ Ю.Швеця, депутатки Конґресу США В.Спарц та багатьох інших.
Згідно з підозрюванням Р.Світана, А.Єрмак є тою особою, яка не тільки вже від початку повномасштабного вторгнення, але й зараз починає «натякати» на переговори з РФ, які заборонені законом України і вважаються зрадою національних інтересів. Тобто, «найпотужніший» і «найвпливовіший» Єрмак, після 4-х років при владі, показав не тільки те, що підозри й обвинувачення у зраді України (Крижанівський) є виправданими, але й вимагають негайного втручання самого президента Зеленського.
Отже, вкид необгрунтованого «звільнення» Залужного повинен був відвернути увагу від намірів Єрмака провести незаконні «переговори» з окупантом РФ про припинення війни. Якщо уважно простежити за усією діяльністю А.Єрмака від самого початку його керівництва ОП, яке він використав для згорнення демократичної свободи слова, заблокувавши три патріотичні телеканали, здобувши неписану владу над ВР України та судами, послуговуючись телефоном – замість законів.
У всякого виборця України повинно появитися питання, куди дівся реформатор, який обіцяв людям подати «блакитне з неба», а завів під бомби, ракети та гармати московських нелюдей? І чому 4 роки він не змінює особу, до якої є тисячі запитань, пов’язаних не тільки з неймовірною корупцією, з повномасштабним нападом РФ на Україну, з інфільтрацією московських аґентів в українські державні інституції. І саме персона Єрмака пропонує незаконні переговори, за що слід негайно викликати до СБУ, а не до ОП.
Чи є хоч хтось в ОП, хто може Зеленському звернути увагу на те, що це буде злочином проти держави, якщо забрати з фронта ґенерала, який протягом двох років довів свої здібності і хист, щоб з неготовою і скороченою армією не тільки опиратися, але й здобувати перемоги проти 2-ої армії світу? Це виглядає дуже підозріло, коли людина, яка 4 рази ховалася і виїжджала за кордон, щоб уникнути повістки в армію, а коли «доля» її зробила Верховним головнокомандувачем, то вона вирішила, що вже може «командувати» ґенералами.
Мати владу – не означає, що її можна зловживати, але розумна людина завжди зважує, тобто, «два рази подумає, поки вирішить», що робити. Зрештою, давня українська приказка, відома з оповідання Г.Квітки-Основ’яненка (1787 – 1843) «Солдацький портрет»: «Швець – знай свою ремесло, а в кравецтво не мішайся» має свою живучість і сьогодні.
Гадаю, що і президент Зеленський знає, що не всякий артист може бути коміком. Він повинен бути гордим, що обрав Залужного на посаду свого заступника в армії, бо успіх армії під керівництвом Залужного є й успіхом Зеленського – його вибору. Позбутися слід тих людей, які довели країну непідготовленою до аґресії, запровадили неймовірну корупцію, яка не зупиняється навіть на крадіжках від воюючої армії.
Звернення до «народу України» з нагоди Дня злуки було правильним і патріотичним і задля єдности, про яку президент Зеленськитй говорив, Слід, нарешті, замінити своє найближче оточення в ОП. Відновити «президента-реформатора» може тільки нова адміністрація, але не 4-річна масована корупція. Це стане найбільшим вкладом у ЄДНІСТЬ, яку потрібно всій країні, щоб зберегти життя, яке так нещадно нищить московська орда!
1.2.24 р.
