Чи заслужила професорка громів та блискавок?
Йосиф Сірка
Ще далі не вщухають «бурі з блискавками та грізними громами», спрямовані на особисту думку професорки Фаріон, яка висловила свою думку стосовно тих солдат, які не перейши на державну мову. Ажіотаж, який викликала думка колишньої депутки зрушив навіть таких холоднокровних політтехнологів, експертів у військових справах якими є Цибулько, Снєгірьов, Зеленько та багато інших – з найрізноманітніших професій. Добре, що в Україні нема кари смерти, а то вже дехто був готовий до лінчування.
А можна було підійти до справи цілковито по-іншому. Звичайно це стосується і п. Фаріон і тих обурених критиків, які зразу оголосили її московською аґенткою, пригадали майже 40-річну участь в Комуністичній партії України та всякі людські і неземні гріхи. Правдою є, що І.Фаріон, з «бандерівською рішучістю» висловила те, що багато-хто думає, але не наважується сказати. Але ж ми знаємо, що, часом, краще щось замовчати – в даному випадку про російську мову.
Уповноважений із захисту Державної мови в Україні Т.Кремінь наклав близько 60 санкцій, за період з кінця 2022-го і початку 2023-го року, на порушників Закону про державну мову. 29.4.23 р. ведучий «Радіо Свобода» О.Галіва взяв інтерв’ю у п. Креміня стосовно порушень мовного закону після набуття його чинности. Омбудсмен сказав, що за перші 4 місяці нинішнього року до нього надійшло 1212 звернень, з яких більшість стосувалася порушень мовного закону в інтернеті.
Тобто, за 32 роки НЕЗАЛЕЖНОСТИ в Україні законом вирішили врятувати одну з найстарших та найбагатших мов світу, яка московською імперією не визнавалася, а її носіїв (мовників) назвала «малоросами». Нагадаю, що 5.11.1968 р., на знак проти русифікації України (тобто – за врятування рідної мови) та проти окупації Чехо-Словаччини, спалив себе Василь Макух у Києві; 21.1.1978 р. спалив себе на протест проти русифікації (вірніше – за врятування мови) України Олекса Гірник на Чернечій горі в Каневі – це найпереконливіші приклади розпачу українців у «дружній» російській імперії.
Після ґеноцидного Голодомору 1932-33 рр. найбільшої траґедії Україна зазнала 1935-37 рр., коли була повністю знищена українська інтеліґенція. Саме інтеліґенція вже тоді зрозуміла, що українці і московити цілковито різні народи не тільки з мовного боку, але й за всіма параметрами людської поведінки та праці.
В часі, коли в Україні вже був ухвалений новий Український правопис тзв. «Скрипниківка» (який і візуально був відмінним від російського); коли М.Хвильовий голосив гасло «Геть від Москви»; коли Митрополит Василь Липківський очолив автокефальну православну українську церкву – Сталін вирішив знищити українську інтеліґенцію сумнозвісними «трійками». Таким чином, створені тзв. «Трійки», допомогли здіснити ґеноцид української інліґенції в урочищі Сандармох.
До появи наступної української інтеліґенції прийшлося чекати понад 30 років – відомих «шестидесятників», з яких ще й досі дехто втішає нас своєю творчістю.
Тому люди, які знають не тільки історію імперії, але й історію українського народу, його понад 300-річну боротьбу за незалежність і мову, можуть реаґувати інакше на таку думку, яка спровокувала стільки критики, а дехто вимагав і звільнення з праці, арешту.
Безперечно, що І.Фаріон належить до наполегливих і знаних вчених істориків і мовознавців. Їй добре відома не тільки боротьба ОУН (і Бандерівців між ними), але й решта столітніх воєн українців за свою державу і мову. Маючи можливості порівняти і пізнати здібности старших і молодших людей, вона обурена, коли її співвітчизники, у вільній і демократичній країні, саботують державну українську мову. Цю мову знищували імперські московити царськими заборонами, потім більшовицько-комуністичними садистами, а зараз залишками здохлої імперії, які вирішили нацистською ідеолоґією обґрунтовувати своє право на знищення ураїнського народу і його мови.
Вже десятий рік триває загарбницька війна Московії -безпрецедентного аґресора, який оголосив причину – ЯЗИК. Щоб «визволити язикатих», Недогітлер (путін) вдався до зруйнування міст та сіл, знищив сотки тисяч і тих, хто чекав на «освободітєлів».
Правдою є, що пані Фаріон повинна була обрати за приклад не військових, бо щодня порушуться законні права українців на обслуговування державною (пригадайте таксиста, який, пару тижнів тому, викинув пасажирів з таксі, бо вони розмовляли українською!).
Зрештою, хіба запровадження телеканалу Freeдом, за гроші платників податку, не є порушення Закону про мову? Яким чиноим він на 100% звертається до українців ворожою моваою?!
Нагадаємо засадничий принцип, що при всяких подіях розслідують причини, потім наслідки і так визначають ступінь провини. А причин було досить.
Якщо залучити телебачення, чи вийти на Facebook, YouTube, то засилля російськомовного контенту, на мові ворога і аґресора, майже постійно, перевищує український. Дивує, що найбільше фінансований державою російськомовний телеканал Freeдом непропускає ні слова державною. Окрім того, відомі телеканали оліґархів дуже полюбляють, під вивіскою: експерт, політолог і т.ін., запрошувати «хороших русских експертів», російськомовних ізраїльських, або німецьких, американських «фахівців».
У світі зараз існують технічні можливості проводити інтерв’ю навіть з китайцями прямо – негайно перекладає комп’ютер. Це вже продемонстрували американські журналісти, коли брали інтерв’ю від президента Зеленського, або записи зустрічі у Києві з відомим істориком Снайдером.
Якщо ТБ, радіо робить пряму трансляцію, то у всіх країнах прийнято перекладати, а не ґвалтувати слухача російською, бо це викликає у багатьох страх, що завтра у дверях може появитися москаль.
Вже понад рік тому (25.10.22), на каналі (YouTube) О.Дроздова, відбулася розмова журналіста з військовослужбовцем – «Мовне питання: погляд з окопу. Доброволець Павло Вишебаба ставить крапки надії». Вишебаба – виходець із Краматорська і був російськомовним. На запитання, коли перейшов на українську, відповів, що після «відвідин» міста російським окупантом Гіркіним. Під час відходу з Краматорська Гіркін йому сказав фразу, яку він затямив: «Ми с вами разговаріваєм на одном язике, ми одна страна, одін народ».
Це трапилося в 2014 р., а після звільнення міста Вишбаба вирішив остаточно перейти на українську мову, бо вважав, що він з Гіркіним не «одного народу» та і мови різні.
Було б корисно всім критикам І.Фаріон послухати отой запис Дроздова, бо П.Вишебаба за 9 років став не тільки захисником України, але й поетом та музикантом і неабаяким інтелектуалом. Він вважає, що ті російськомовні, які постійно «прикриваються» воюючими солдатами є брехунами.
Він не заперечує, що є старші люди, які раніше не надавали значення мові і сьогодні їм важко переходити на українську, але молодші розуміють, що: «Тільки українська мова може бути запорукою майбутньої вільної держави. Мова є тим чинником, який нас приводить до одного інформаційного простору, який і формує «чуття єдиної родини». Жити будемо в одній країні тільки тоді, коли будемо говорити українською мовою». Шкода, що цю розмову військового Вишебаби з Дроздовим, не послухали критики професорки Фаріон, були б, може, помовчали, а,може, по-іншому критикували?!
Послухайте П.Бишебабу, то й зрозумієте, що пані Фаріон не кремлівський крот, але добрий знавець української історії і її мови і її боротьба за державну мову важлива саме сьогодні, бо Freeдом та оліґархічні телеканали і проросійські депутати (залишки неіснуючих партій) будуть ще довго підливати нафти до каші і подавати тим, яким «какая разніца», що їдять.
Правду ніде діти, галас навколо думки п.Фаріон, зчинився і штучно, а багатьма і для того, щоб приховати небезпеку реваншизму прихованих прихильників «русского миру». Слід визнати, що головний журналістський «король» (стосовно підписників) є «неписаним прихильником» Руського миру. Він чудово володіє українською, але «задля ширшого кола читачів» вживає всюди мову найбільшого ворога України. Звичайно, що, притім, йому не перешкоджає появлятися в українських кольорах – «патріот».
Отже, на фронті – все ясно: навіть російськомовні патріоти вірять в перемогу ЗСУ, а з нею і української мови. Вважати потрібно на «тиловий фронт», який повний гордонів, що ще не зрозуміли значення ЄДИНА Україна – демократична і справедлива, можлива тільки при поважанні її законів, серед яких Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ухвалений 25.4.2019 р. ВР України. І він є законом для усіх громадян України, включно і з тими, які воюють і тими, які ще не збагли, що саме мова нас врятувала від московського кріпацтва, яке вони продемонстрували в Бучі, Маріуполі та іншихт зруйнованих містах та селах України!
Торонто, 17.11.2023 р.
