Чи відповідають редакції ЗМІ за мову?
Йосиф Сірка
Так воно було вже з давних давен – редакції друкованого слова зазначали, що не несуть відповідальності за погляди авторів, але ніхто не сумнівався, що за літературну і грамотну мову відповідав окремий редактор. Він не втручався у зміст написаного, але виправляв граматичні та інші помилки – забезпечував грамотну мову. З появою комп’ютерів все набрало іншого характеру – хоча редакції далі можуть попереджати, що висловлений погляд належить авторові, але не редакції. Якщо взяти до уваги інформацію, яка зʼявляється у Фейсбуку, Твітерах та Блоґах, то тут можна зустріти і граматичні помилки та суржик, за що редакція не відповідає.
Не будемо говорити про зміст, чи суржик, але про те, що редакції друкованого та публікованого матеріялу відповідають за грамотність мови, бо неграмотність призводить до перекручень. Якщо прослідкувати за статтями, які оприлюднюють чужі імена, назви країн та міст, ґеоґрафічні назви континенту, то переконаємось, що навіть в таких редакціях, якими є Радіо Свобода та ВВС, панує безвідповідальність, коли йдеться про дотримування транслітерації.
Кабінет Міністрів України ще 27 січня 2010 р. (9 років тому!) прийняв Резолюцію про використання затвердженої транслітерації. Її КМУ подав до ООН, де вона й була прийнята 2-6 травня 2011 р. під назвою Romanization system in Ukraine. Старше покоління має проблему визнати заборонену в минулом літеру Ґ- G, бо вона була визнана націоналістичною, а тим самим була „ворогом совєтського народу”. Зрештою, можна припустити, що багато-хто й досі не знає, що ця літера РЕАБІЛІТОВАНА і перестала бути небезпечним „дисидентом”.
Оскільки в різних друкованих і інтернетних виданнях дехто керується російською мовою, коли йдеться про чужі слова, імена та назви, то й з’являється неграмотність не тільки в статтях, але й новинах. Найсвіжішим прикладом цього є події у Венесуелі, де самопроголошеного президента Хуана Ґуайдо (Juan Guaido) майже всі ЗМІ в Україні подають, як Хуайдо. Справа в тому, що Х літери в іспанській мові нема, а вимовляють J як українське Х (літера h – укр. г в іспанській мові не вимовляється). Відступ від прийнятої транслітерації призведе до неграмотності, бо даремно шукатимете у Вікіпедії Гуайдо – такого нема, як і нема Gamburg – замість Hamburg, Hissen – Gissen, Hlasgow– Glasgow, Huatemala – Guatemala та тисячі інших. Використовувати російську мову при написані імен, назв та прізвищ є великою помилкою, оскільки в російській мові нема ані звука, ані букви г (h), які у написанні російською використовують літери х (у чехів, поляків та словаків ch) та ґ (g).
Найкращим кроком щодо грамотного подання назв, імен та прізвищ, було б вивішення на зручному місці в редакції Таблиці транслітерації, затвердженої 2010 і прийнятої в ООН, щоб не поширювати неграмотність, яка породжує перекручення.
Іншою проблемою у мові декого є некритичне ставлення самих авторів матеріялів до своїх знань української мови. Тут вже повинні самі редакції вважати, щоб недопустити до появи неграмотності, яка кидає негативне світло на саме видання.
От в газеті Дзеркало тижня (29.1.19) в новинах повідомлення: „два непереможних боксера проведуть бої 27 квітня”. З якої граматики взята прикметникова форма непереможних – замість непереможні та множина ім. боксера – замість боксери? Так само часто чути „самий великий” – в розумінні найбільший.
Комуністична система цілеспрямовано провадила українське мовознавство до „злиття” з російською мовою, бо тут царське гасло про українську мову: „не било, нєт і нє будєт” переіменували на інтернаціоналізм і „злиття мов” до однієї – мови Леніна. Доказом нищення української мови комуністичною системою є „Словник української мови” в 11 томах Академії Наук Української РСР (Наукова думка, 1974), який цілковито випустив не тільки словотворення найвищого ступеня прикметників з префіксом най, але й сам префікс. Причина цілком проста – це ж сотки слів, які свідчать про самобутність мови, яку хотіли „злити” до ленінського казана.
Отак і постали „новотвори”: самий великий (хоча й зрозуміло, що коли сам, то і великий і мудрий), самий розумний та ін.. Запозичення з російської призводять до неграмотності, яке поширюють ЗМІ. От, до прикладу, візьміть повідомлення: кращі українські боксери… – в розумінні найкращі. В українській мові вища форма прикметників утворюється за допомогою суфіксів –ш- або –іш- (це проста форма):
дешевий – дешев-ш-ий, веселий – весел-іш-ий
У декотрих прикметників є особливості при утворенні простої форми вищого ступеня, які слід затямити. Прикметники з суфіксами –к-, -ок- та –ек- в основі, при творенні простої форми вищого ступеня, ці суфікси втрачають:
глиб-ок-ий – глиб-ш-ий, лег-к-ий – лег-ш-ий, швид-к-ий – швид-ш-ий
У прикметників, основа яких закінчується на –з-, -г-, -ж-,-с- при сполученні зі суфіксом –ш- відбувається чергування приголосних:
низь-к-ий – нижч-ий, вузь-к-ий – вужч-ий, дорог-ий – дорожч-ий, дужий – дужч-ий, висок-ий – вищ-ий
Декотрі прикметники вищого ступеня в українській мові утворюються від іншої основи і їх слід запам’ятати:
добрий – гарний: кращий; великий – більший; малий – менший; поганий – гірший
Отже, якщо вживати вищий ступень прикметника добрий (стосовно боксера), то він кращий від когось, а коли він кращий від усіх, то існує слово найкращий, а вища форма прикметника вимагає пояснення: від кого кращий!?
Кожна мова є тисячолітнім надбанням будь-якого народу, вона розвивалася й доповнювалася згідно з розвитком даного народу. Чужі слова в мові кожного народу є доказом не тільки того, що дана етнічна група, народ перебували під колоніяльним ярмом, але й про їхні торговельні та інші зв’язки, які й залишили слід у даній мові.
Для всякого читача, чи автора книги, статті, повідомлення важлива проста і ясна мова, яка не перекручує слова, прізвища, а тим і самі факти та й правду. Тому важливо дотримуватися прийнятої мовної норми, яка не викликає підозри на перекручення. Щоб уникнути перекручень щодо прізвищ, назв та імен з інших мов, слід приглянутись до таблиці у Вікіпедії, яка передає написання усіма мовами, що вживають кирилицю.
https://en.wikipedia.org/wiki/Scientific_transliteration_of_Cyrillic#
Торонто, 30.1.19 р.
