Чи можуть дії Єрмака спровокувати лінчування?
Йосиф Сірка
Недавній демарш депутатів від п. Слуга народу Київської міської ради, яким вони продемонстрували свою неохоту надати Ліні Костенко та Героєві України, генералові Валерієві Залужному «Поченого громадянина Києва», викликало обурення. Поінформовані джерела звинуватили в цьому ОП, яким керує «найвпливовіший» українець планети А.Єрмак (23-ій у списку із 100, ж. TIME, 17.IV.2024). «Злі язики» кажуть, що у такий спосіб ОП хотів привітати В.Залужного – рятівника Києва та України від повної окупації після 24.2.22 р., з призначенням на дипломатичну працю.
Коли б таке трапилось вже після прибуття генерала на нову посаду до Великої Британії, то, могло б, багатьох, і не здивувати. Але «начасована» акція у Київській міській раді визрадила громадськості, що ОП має вплив не тільки на депутів від СН у ВР України, але й на депутатів столиці. Те, що депутати-«слуги і служниці» могли припинити своє депутатство, коли б не військовий хист генерала Залужного, вже в перші дні лютневого віроломного вторгнення РФ понад 2 роки тому – вони, без вдячности, забули.
Оскільки це хамство сталося саме із Залужним, то, нехотячи, напрошується питання: чому? І тут, не хотячи, пригадуються напади «служниці народу» Безуглої на генерала, майже щоденні «селфі» Єрмака з генералом, заяви Зеленського, про те, що військові не повинні займатися політикою (Залужний ніколи не втручався в неї) та новини про те, що Кремль вимагав від українського військового керівництва (а цивільний Єрмак належить до нього) – усунти успішного й надійного генерала Залужного з керівництва армії.
Публікація статей Залужним у британському виданні The Economist викликала у Єрмака заздрість, з якою він ділився зі своїм шефом, який, після «таємного відпочинку» в Омані, вже «зрозумів», що Єрмакові бути «найвпливовішим політиком» в Україні. Тільки так можна пояснити, що Єрмак, спираючись на 10-річну практику помічника депутата Партії реґіонів Е.Тедеєва, на його антиукраїнський нахил, став незмінним керівником ОП, головним у Мінських переговорах (з Козаком), «замінником» міністра закордонних справ, коли йшлося про гроші, зброю та гуманітарну допомогу.
Про те, що є підозри того, що Єрмак всі сили докладав і докладає, щоб дати переваги перемовинам з аґресором на його умовах, вже звертали численні експерти. Та дивно, коли всі знають, що «найвпливовішим політиком» (вірніше було б сказати – рішалом) є Єрмак, а вбивством загрожують Зеленському, Малюку та Буданову. Пригадується і інтернетна Петиція про звільнення А.Єрмака з ОП, в якій автор петиції вважав, що «після призначення А.Єрмака керівником ОП, різко пришвидшився процес капітуляції України перед Росією»., без активности у політичній партії, зумів перетворити владу в Україні на зразок «бананової
Це був час, коли Зеленський ще міг вплинути на «долю» дрібного кінопродюсера, який без політичного минулого, без присяги на вірність народу, зумів «притупити» пильність свого шефа. Саме Єрмак, зі своїми зв’язками в Кремлі, «нашіптував» президентові: «аґресії Путіна не буде» – до останньго дня, коли вже ворожі танки їхали по зремонтованій дорозі на Київ. Але це не послужило причиною для Зеленського позбутися такого керівника ОП, який «вколисав» пильність президента. Навпаки, дивним чином, завгосп адміністрації став постійним членом Ради безпеки та «президентської ставки», на якій обговорювалися плани вищого командування армії.
На жаль, президент Зеленський не задовільнив прохання понад 26 тисяч підписантів петиції, а постраждали люди, які звернули увагу на корупційні методи, в яких підписанти звинувачували брата Єрмака. З того часу можна прослідкувати за великим зростанням корупції у мільйонах та, навіть, міліярдах. Людей арештовували, якийсь час тримали, а потім звільняли. Ще гірше беззаконня творилось, коли Героїв України звинувачували у злочинах, яких вони не вчиняли (відома «Справа Шеремета»: Антоненнко, Дугарь, Кузьменко, чи найактуальніше судилище над полковником Червінським). Та і найновіші звинувачення, коли підозрюваних у крадіжках соток мільйонів відпускають під заставу у десятки мільйонів, а Червінського без доказу вини тримають ув’язненим.
Тобто, беззаконня, яке набирає в Україні небаченої несправедливости, бо ж за злочини можна викупитися, а патріотам не дають, навіть, змоги внести заставу на звільнення. Така політика сучасної влади може призвести до того, що в країні, де не важко купити зброю (а в Україні її й не треба купувати – її багато на руках у людей), можуть появитися «месники за справедливість», що буде нагадувати лінчування, яке зазнали у США після громадянської війни – самосуд, призначення та виконання кари не уповноваженими на це особами.
Війна вже сама пособі є несправедливістю, але коли влада сприяє явній песправедливості рішеннями та поведінкою, то почуття несприятливости може спричинитися до помсти, яка не має меж і міри. Якщо приглянутись до системи покарання в Україні, за добу незмінного голови ОП та «найвпливовішого» українця на планеті Єрмака, то постає питання до самого президента Зеленського: Невже ж підозра колишнього Генпрокурова Ю.Луценка є правдою? А Луценко висловив підозру, що долю Єрмака було вирішено на літаку, яким до Оману прилентів заступник Путіна – Н. Патрушев, а з Оману тим самим літаком повертався з «відпустки» Зеленський з Єрмаком (YouTube, 5.V.2024).
Луценко припустив, що збиття українського цивільного літака МАУ (8.І.2020) мало продемонструвати Зеленському «рішучість» Кремля, якщо він не виконуватиме, припускає колишній Генпрокурор, домовленості. А до них і належало – призначити А.Єрмака головою ОП, що Зеленський здійснив у найкоротший час. Дуже можливо, що найновіші звільнення з посад в ОП та в уряді, викликали побоювання, що Зеленський може звільнити і «найвпливовішого» на планеті та незамінного Єрмака, тому й почастішали погрози вбивства президента.
Торонто, 10.5.2024 р.
