Бути при «кориті» важливіше ніж честь і гідність, чи щось інше?

Йосиф Сірка

В той час, коли гинуть найкращі патріоти України, серед яких є науковці, письменники, поети, артисти, співаки, медичні працівники, вчителі, інженери та численні віддані Україні її сини й доньки, законна влада не здатна захистити своїх міністрів від впливу узурпаторських прагнень очільника Офісу президента А.Єрмака. Коли вздовж фронтової лінії московитської війни проти України відбуваються щоденні атаки ворога, а по всій території України літають з бомбами безпілотники, б’ють гармати, літають літаки, ОПУ забирає від міністра Федорова дотеперішнє право замовляти для війська дрони.

Було б зрозуміло, коли б голова уряду, чи парламент пропонували забрати повноваження від міністра, але на якій підставі це робить голова ОП? Те, що Єрмак запропонував передати право на замовлення безпілотників колишньому міністрові оборони, якому «пошкодили» яйця по 17 гривень – Замлинського, дає право підозрювати, що ОП потрібно людину з досвідом, на жаль, в корупції. Тому в ЗМІ – мовлених і писаних – появилося стільки критичних фактів про керівника, які поясненнями Зеленського про «потужного переговорника, менеджера» вже не виправдати.

З-поміж різних титулів на різних каналах YouTube увагу привертають такі, як:

Золоті парашути, де Єрмак…

Єрмак отримує все?…

Єрмак і відбудова…

Захід втомився від Єрмака…

Який мир готують Єрмак та…

Битва за гроші. Єрмак…

Єрмак звільнив міністра…

Єрмак головний…

Еволюція Єрмака…. Та інші…

Андрій Первозваний. Як Єрмак став…

Гадаю, що «найновіша» (на 25.11.24) інформація про політичну кар’єру Єрмака появилася на сайті BIHUS Info під повною назвою: Еволюція Єрмака: від продюсера до керівника… Усно, про керівника ОП, інформувала Світлана Стецько. Щоправда, в матеріялі мова не йде про те, що «найвпливовіша» українська особа світу керує міністрами, яких сама й вибирала, а потім і поміняла іншими. Безпрецендентним прикладом того, як Єрмак обирає міністрів оборони є: пен- сіонер А.Таран (2020 – 2022), після півтора року, Єрмак замінив його молодшим на 11 років О.Резніковим (2022- 2023), а за наступних, не цілих 2 р. , на ще молодшого на 16 р. Р. Умерова (з 2023 р.).Відомий колишній політик, а сьогодні аналітик, після появи «откровення» BIHUS Info, на власному каналі YouTube: Чорновіл Відверто: Викриття Єрмака у Бігуса? Не смішіть! Та того ж дня, інша частина, на ту ж тему під назвою: Діалог – 566/27.11., але вже відповіді Т.Чорновола на запитання.

Чорновіл розмірковує, коли хтось думає, що наведені Бігусом факти, про узурпацію влади та неймовірне порушування керівником ОП Єрмаком норм тзв. політичного устрою та порядку й законів парламентсько-президентської Републіки України, є достатньою причиною для звільнення незмінного Єрмака з посади, то Т.Чорновіл цього не бачить. Він вважає, що Єрмак, яким його показав Бігус, буде подобатися багатьом, хто любить «сильну руку».

Незважаючи на те, що в матеріялі С.Стецько сказано, мовляв, він «детально висвітлює кар’єрний шлях Андрія Єрмака», автор (чи автори) не звернули увагу на шлях, який привів Єрмака до президентської адміністрації Зеленського, який, можливо, сформував «політика» нової політичної партії – СН.  Вже перша поява «переговорника» Єрмака, при обміні полоненими, викликала сумнів, щодо «здібностей», оскільки, «переговори» Єрмака, закінчилися знищенням зусиль СБУ, яка, після вдалої операції, зловила В.Цемаха – співучасника терористичного збиття малайзійського цивільного літака МН 17, з 298 особами на борту (2014 р.), бо він, справедливо, був ув’язнений.

Окрім того, «переговорник» Єрмак, як людина з юридичною освітою, «допоміг визволити» українських моряків, яких, згідно з вироком Міжнародного суду, РФ повинна була звільнити 2 дні пізніше! Може колись довідаємось, хто допоміг Путіну отримати терористичного злочинця В.Цемаха, іґноруючи прохання голандських адвокатів – хоча б послухати Цемаха, і справжню роль в цьому Єрмака.

Особа Єрмака вже привертала увагу не одного журналіста, але так ґрунтовно розслідувати, як це зробив журналіст-розcлідувач Максим Савчук – рідко зустрінете. (Його розслідування «Американська мрія Віктора Медведчука» перемогло на Національному конкурсі журналістських розслідувань (2021 р.)). Стаття М.Савчука «Формула Єрмака»: бізнес-зв’язки головного переговорника Зеленського з політичною елітою Росії» (Радіо Свобода, 3.10.2019) появилася понад 5 років тому. Дуже шкода, що журналісти, які готові керівника ОП величати віцепрезидентом, не поцікавились, що інші колеґи писали про Єрмака на початку його кар’єри. Савчук був першим, який звернув увагу на те, що бізнес-прартнер А.Єрмака пов’язаний з російською владною верхівкою, бо ж, російська війна проти України вже тривала понад п‘ять років. Савчук вже з самого початку звернув увагу на поради та дії тодішнього помічника президента Зеленського:

«У міжнародних відносинах України лише за короткий проміжок часу сталися одразу дві важливі, якщо не історичні, події. Спершу президент Володимир Зеленський, а точніше – його телефонна розмова з Дональдом Трампом, каталізувала початок процедури імпічменту президенту США. І тепер будувати відносини з ключовим західним партнером Україні доведеться з підвищеною філіґранністю, щоб не згубити підтримку ані демократів, ані республіканців.

Крім того, серйозні зрушення відбулися і на східному напрямку: Україна все ж погодила у Мінську так звану «формулу Штайнмаєра» – що сподобалося далеко не всім. Хто допомагає Володимиру Зеленському формувати відносини з іншими країнами? Мова про помічника президента Андрія Єрмака – якого також називають «головним повіренним ОП з міжнародних справ». «Схеми» придивилися до нього уважніше та виявили, що його бізнес-партнер пов’язаний з російською владною верхівкою».

Журналіст-розслідувач «Радіо Свободи» встановив не тільки особу бізнес-партнера, але й те, що у Єрмака з ним є спільний бізнес в Україні (стосовно їх бізнесу в РФ Савчук досліджень не проводив, але звернув увагу на те. що: «Бізнес-партнер Андрія Єрмака Рахамім Емануїлов через російський «Інтерпромбанк» має зв’язок із «єдиноросом» і сенатором Камчатки Пономарьовим, зятем першого заступника керівника апарату уряду Росії Приходька, і через свою релігійну общину – із однокурсником президента Росії Володимира Путіна».

Професійність Савчука гідна подиву, бо ж, він зумів довідатися дещо про батька А.Єрмака і бізнес з Ємануїловим. Звичайно, журналіст вважає, що такі тісні зв’язки помічника (на той час) президента і повіреного ним у міжнародних справах та головного перемовника з РФ – А.Єрмака, могли створити потенційний конфлікт інтересів. Це могло б створити ситуацію, коли політичні та бізнес-зв’язки могли б вплинути або переважати над інтересами держави. Бо ж, приклад Медведчука – як переговорника за президента Порошенка, був ще «свіжим».

На ці роздуми Савчука, А.Єрмак дав таку відповідь:

«Рахамім Емануїлов – старий знайомий мого батька. Вони познайомилися, коли мій батько працював в Афганістані. Батько працював у посольстві СРСР в Афганістані: поїхав туди очолювати команду радянських фахівців із профтехосвіти. 20 років тому, в 1999 році, Рахамім Емануїлов попросив мене допомогти йому зареєструвати компанію на території України, оскільки планував займатися консультаційною діяльністю з питань торгівлі. Я допоміг йому як юрист. Ніяка господарська діяльність через цю компанію в результаті не велася. В останній раз ми спілкувалися близько десяти років тому – я вітав його по телефону з днем народження», – зазначив він у відповіді.»

Савчука така відповідь не задовільнила. «Схеми» допомогли жутрналістові встановити більше різних бізнесових фірм, тому він міг довести, що Єрмак збрехав, коли заявив, що він «допоміг йому (Емануїлову – ЙС) як юрист».

«Втім, «Схеми» проаналізували фінансові звіти обох компаній, в яких Андрій Єрмак та громадянин Росії Рахамім Ємануїлов і досі співзасновники, і діяльність яких досі не припинена, згідно з офіційним реєстром. Одна з них – справді з 99-го року не показувала доходів. Втім, друга, за 12 років з моменту заснування отримала доходів на майже 40 мільйонів гривень».

У розділі «Не тільки продюсер», М.Савчук дослідив і виклав бізнесові здібності Єрмака у фармацевтичному бізнесі, міжнародному праві, бізнес- консультування і охорони та продюсерства в кіноіндустрії. Можливо, що Савчук тому не заторкнув «політичну» активність Єрмака, хоч вона тривала 8 років!

Понад п’ять років пізніше (25.6.2024 р.), появилася величезна стаття на стор. «Української правди» журналістів-розслідувачів Романа Романюка та Романа Кравця: «Андрій Первозваний. Як Єрмак став головною людиною для Зеленського». Яка стала, мовби, продовженням статей обох журналістів «Української прави», які вже 12.2.2020 у статті «Who is Mr. Єрмак?…» бачили в Єрмакові «талант» переговорника. Поява розмови добреобізнаних зі справою журналістів про успіхи Єрмака на YouTube під назвою «Становлення Єрмака» (29.6.2024), творить «трилоґія».

За 5 пройдених років в ОП Зеленського, Єрмак не тільки став другим керівником ОП, але й перебрав на себе все, що торкається влади – включно з ВР та урядом України. Тому якщо Савчук розслідував бізнесові взаємини Єрмака з людьми РФ – оскільки Україна, на той час, вже була 5 років у війні з московитами, то «апостоли» УП сконцентрувалися на політичному успіху Єрмака. Можливо обидва Романи були засліплені неймовірною кар’єрою колишнього продюсера, який протягом 5 років зумів стати, ледь не одиноким джерелом інформації президента Зеленського, вдосконалюючись у брехні, яку вперше висловив журналістові Савчуку, мовляв, у нього нема бізнесу з Емануїловим, який є знайомим батька.

Романюк та Кравець заговорили про Єрмака після 5 років його незміної посади, поряд з якою він став виконувати і роль міністра закордонних справ, деформуючи і деґрадуючи добре звання української дипломатії. Він залишився одиноким перемовником, з РФ. Детальне змалювання картини поведінки «помічника» президента від перших його днів в команді Зеленського, яке подане журналістами, пояснить читачеві, як «завоював» Єрмак таку довіру президента. Хлопці УП талановиті і дуже можливо, що колись побачимо якийсь твір красного письменства їхніх рук.

Стосовно Єрмака-переговорника, то журналіст від Радіо Свобода Савчук вважав за потрібне знати, хто рекомендував Єрмака? Колеґи УП твердять, «що 7 вересня 2019 року в Борисполі приземлився літак зі звільненими бранцями Кремля та українськими моряками. Власне, коли двері літака відчинились і з них вийшов Андрій Єрмак, то із трапу того літака і почалося його сходження у велику політику». 

Захоплені політичним успіхом Єрмака, журналісти могли вже згадати і світлину з Ґлобальної зустрічі у Швейцарії, фіґура голови ОП Єрмака закрила навіть віце-президентку США К.Гаріс. А, задля справедливости, журналісти повинні були звернути увагу на «перші політичні кроки» майбутнього всебічного й всемогутнього менеджера, «універсального» дипломата і переговорника, який зумів за кілька тижнів позбавити виборців Зеленського надії на краще життя, закладену у наймолодший уряд новітньої України.

Політичну освіту, навички та поведінку Андрій Єрмак розпочав 2006 р., як помічник депутата ВРУ Е.Тедеєва. Освіта і практика тривала 8 років – до 2014р. «Народний обранець» Тедеєв відзначився, за увесь час свого депутатства тим, що слово не просив, але до трибуни підходив, коли «потрібно було» когось витіснити, чи викинути від мікрофона. Відомим став тим, що голосував за ратифікацію проросійських Харківських угод (2010), за антиукраїнський закон Ківалова-Колесниченка (2012) та підписав Звернення до Сейму Польщі, який підписало 148 народних депутатів України, які просили Сейм Республіки Польща визнати Волинську траґедію ґеноцидом польського народу (2013).

На жаль, Романюк та Кравець, навіть, словом не згадали, що А.Єрмак досі вважає Тедеєва другом. Можливо, що завчене за 8 років у депутата від Партії реґіонів, вплинуло на дипломатичні амбіції продюсера. Тому журналісти припускають, що Єрмак запропонував Зеленському – нетрадиційну дипломатію. «Саме як акт нетрадиційної дипломатії відбулася, наприклад, непублічна зустріч Єрмака з близьким до президента США адвокатом Рудольфом Джуліані. Інформація про неї потрапила до американських ЗМІ та спричинила окремий вибух у ході кампанії про оголошення імпічменту Трампу через  тиск на Зеленського.»

Отаким чином, читач довідується про гучну тзв.Справу з плівками Деркача розмов Байдена та Порошенка. Щоправда, автори розслідування чомусь не пояснили, що спільник Деркача – Дубінський проголосив, що до Справи плівок причетний Офіс президента. А була нагода запитати керівника ОП, коли брали інтерв’ю у нього.

Вдалося Романюкові і Кравцеві передати уяву Єрмака про дипломатію, коли той признається, чому замінив Міністерство закордонних справ: «головне, що зумів показати Єрмак президенту – це те, що всі його особисті неформальні контакти з радниками світових лідерів можуть приносити значно більший ефект, аніж робота цілого МЗС». Отже, коли б це від Єрмака залежало, то МЗС вже б ліквідували і замінили «потужним перемовником Єрмаком!?

Навіть ця, «модернізація» державної структури – Міністерства закордонних справ, не навела, авторів та шанувальників «державницького управителя» Єрмака на думку, що, може, всемогутній завгосп помиляється. Романюк та Кравець бачать, що:«Андрій Єрмак за роки свого перебування на посаді набрав у владі найбільшу апаратну вагу. Він залучений у найважливіші процеси і переговори, його людей призначають на ключові посади в країні.Політичні опоненти, активісти й медіа говорять про узурпацію влади в руках глави Офісу президента. По суті, в країні з’явився надвпливовий чиновник, який вирішує питання ледь не в усіх сферах державного життя і якого при цьому ніхто не обирав». Але тут же зароджується сумнів, чи можна «космічного» (бо він більше часу провів у повітрі, ніж у кріслі керівника ОП – перельотами до США, Азії та до різних міст світу:

«Але чи справді час дивитись на Андрія Єрмака як на українську версію Йоганна Струензе чи Григорія Распутіна».

Григорій Распутін (1869 – 1916) – російський політичний авантюрист, який в ролі «святого старця», що володіє незвичайними здібностями, з’явився у царському дворі і мав великий вплив на самодержця і його сім’ю. В останні роки правління царя Миколи ІІ Распутін став чи не найвпливовішою людиною того часу. Йоганн Фрідріх Струензе (1737 – 1772 -данський державний діяч, німець за походженням та вихованням, фаворит та коханець королеви Кароліни Матильди, організатор реформ в дусі Просвітництва.

Своїми творами, журналісти показали, що вони освічені люди, які бачать і стверджують, що Єрмак ніяк не вписується до фукції державотворця, але скоріше до руйнатора держави та важко здобутої демократії. А була можливість, за п’ять років тісного знайомства з керівником ОП, вказати на згубний вплив Єрмака, який бачимо сьогодні. Зрештою, самі автори в першій «трилоґії» своїх писань про помічника Зеленського, який поширив свій хист на «перемовника» та «новатора-дипломата» (будучи аматором у дипломатії), такого не припускали. Із статей видно, що оба Романи (автори написаного та мовлених виступів) знали, що «перемовник Єрмак» був узгоджений між Зеленським і Путіном, під час телефонної розмови, з якої журналісти отримали інформацію, мовляв, Путін сказав Зеленському «Єрмак – красивая фамілія».

Зрештою, самі автори підтверджують, що вибір кадрів на держслужбу Єрмак пов’язує ступенем знайомства. Вони виділили три катеґорії: 1. Свої – колишні співпрацівники, добрі знайомі; 2.Ті, кого порадили добрі знайомі, яким він довіряє; 3. Фахівці, яким може надати певну свободу дій в обмін на повну лояльність.Тому міністрами, прокурорами, судями та різними керівниками, посадовими особами стають, виключно, знайомі керівника ОП, яких він знає добре. Романюк та Кравець, пояснили детально, як Єрмак назначає держслужбовців

Тобто, не фаховість, здібність керувати чесно. А відповідальність несе Президент, який підписує призначення. Тому, за Тарана, за Резнікова, Умерова, Костіна та десятки інших держслужбовців, відповідає не Єрмак, який їх на ті посади призначив, а той що підписав.

Не зрозуміло, що Романюк та Кравець вигадують у статтях (майже трилоґії) Єрмакові назви віце-президента, Андрія Первозваного (бо ж більшість християнського люду знає Андрія Первозваного – першого апостола Ісуса Христа – Св.Андрія, а не того, який є першим в ОП Зеленського. Цілковито недоречним порівнянням стало з Распутіним та Струнзе, хіба що знайшли якусь подібність у звинуваченнях Распутіна: шахрайство, розпусник, демон, іноземний аґент. Струензе ще менше надає рис подібности: організатор реформ в дусі просвітництва, а «реформи» Єрмака – руйнування державних структур, узурпація влади, непрофесійність у державному, дипломатичному управлінні та нехтування демократичних принципів поведінки в демократичній Україні.

Якщо взяти до уваги «дипломатичні успіхи» Єрмака-переговорника в Мінських угодах: вибрана ним українська делегація на переговори в Істамбулі; активне втручання у військові справи, які привели до звільнення Головкома Залужного і значну частину досвідчених, талановитих ґенералів. Саме це сприяло наступові РФ і втраті значної частини української території, яка була визволена тяжкими боями. А що вже казати про «заслуги» Єрмака в афері з тзв. «приватним відпочинком» в Омані тоді, коли був збитий іранською ракетою пасажирський літак. Брехня Єрмака про те, що «Спецоперації Ваґнер» є «абсолютною вигадкою».Та і запровадження цензури у ЗМІ не сприяло у боротьбі з одвічним московським ворогом.

Єрмак запевняв президента Зеленського, ВРУ, усіх громадян, як «уповноважений переговорник» з кремлівським Козаком, мовляв, Росія ніколи не вторгнеться в Україну сприяло тому, що більшість повірила йому – «потужному переговорникові» (таким його бачив Зеленський). До цього долучаються навмисні розміновування мостів на кримському перешийку, розформовування українського війська та відведення з кримського напрямку, з Пінічного кордону з РФ, навіть українську «Мрію» не відвезли (по домовленості) в Німеччину. З цими подіями дуже часто поєднували прізвище голови ОП Єрмака, який день перед вторгненням РФ в Україну, мав телдефонну розмову з Козаком. Тому й не дивно, в ЗМІ появилося звинувачення на адресу голови ОП Єрмака – у шпигунстві на користь РФ.

Арешт та суд над героєм-Червінським, пов’язують зі зрадою Єрмака тзв. справи Ваґнерівців. Перед камерами Єрмак проголошував ЗМІ, що такої операції не було. А її не було, оскільки він її «відклав» і знав, що її більше не буде. Зрештою, з самого початку року адвокат С.Крижанівський виступав зі звинуваченнями А.Єрмака у державній зраді. На жаль, усі відповідальні інстанції, куди звертався Крижанівський, відмовилися взяти від нього звинувачення Єрмака у держзраді, а ті що взяли – через кілька днів повертали – бо встновили «порушення порядку реєстрації». У зраді голову ОПУ звинувачували і різні блоґери та, навіть, конґрес-вумен В.Спарц і дивує, що на це, ні разу, не звернувся до суду А. Єрмак, щоб очистити своє ім’я від тяжкого звинувачення. А може, гідність і честь не годяться для політика «світової слави»?

В історії світової політики вже був не один приклад шпигуських справ. Найгучнішою в минулому столітті була справа з федеративним кацлером Західної Німеччини Віллі Брандтом (1974), лауреатом Нобелівської премії миру. Західнонімецька розвідка встановила, що особистим секретарем був аґент Східної Німеччини Ґюнтер Ґійоме (Guillaume). Якщо звинувачення на Єрмака підтвердяться, то Зеленський у ХХІ ст.опиниться у такі же ситуації, як В.Брадт 50 років тому.

Торонто, 2.12.2024 р.