
«Бути чи не бути – ось у чому питання?»
Йосиф Сірка
Здається це питання, взяте з п’єси всесвітньовідомого поета й письменника В. Шекспіра (1564 – 1616), є найвідомішим із його траґедії «Гамлет», яка була написана в 1601- 1602 рр.. «Гамлет» В. Шекспіра давно перетворився на афоризмами. Завдяки напруженому сюжету, наповненому гострими політичними та любовними колізіями, трагедія залишається популярною ось уже шосте століття. Кожне покоління знаходить у «Гамлеті» проблеми, властиві його епосі. Незмінно привертає увагу і філософська складова твору – глибокі роздуми про життя і смерть. Вона підштовхує кожного читача до своїх висновків.
Мотиви зради, злочину, любові завжди були поширені в літературі. Шекспір умів помічати внутрішні коливання людей і яскраво передавати їх за допомогою слова, тому він не міг залишитися осторонь перерахованих проблем. Головна тема «Гамлета» – злочин, скоєний заради багатства і влади. Саме такі емоції викликають дії української влади, не тільки у громадян України, після, майже, шестирічного правління Офісу Єрмака і Зеленського.
Мотиви зради наявні у твердженнях декотрих політичних аналітиків, як Ю.Швець, чи С.Жирнов, стосовно таємного «сімейного відпочинку» президента України В.Зеленського та А.Єрмака, на той час помічника президента, досі не були спростовані, а твердження про зустріч Зеленського з Патрушевим – не була заперечена. Генерал Г.Омельченко в інтерв’ю на каналі YouTube Я.Кендзьор (16.1.2020: З ким чаював Зеленський) просив журналістів звернутися до Зеленського з питанням – з ким пив чай в Омані 8. 1. 2020 р.? Тобто, мотив злочину залишається?!
Мотив збагачення і влади в «Гамлеті», в діях президента при Офісі Єрмака, проявився у небаченій корупції, яка охопила не тільки різні державні інституції, але й Міністерство оборони. Узурпація влади в Україні, під дашком ОП», перетворила парламентсько-президентську Республіку на Офісно-президентську.
І тут приходить на допомогу шекспірівський Гамлет з понад 500-річним афоризмом, щоб поміркувати над питанням: Бути, чи не бути?
Оскільки найбільшим «надбанням», на шостому році абсолютної влади ОП та партії Слугів народу, є повномасштабна війна, то, на жаль, Офісно-президентська влада, своїми закликами «не робити паніку», «не вірити чужим», «наша розвідка краще знає» – просто, «запрошувала» до аґресії ворога. Це стало найважливішою причиною недооцінки, або свідомим вчинком керівництва країною.
Сучасне переслідування військових, в першу чергу, офіцерів, членів опозиційних партій, непокарання корупціонерів та зрадників, тісна співраця з членами незаконних (заборонених) партій у ВРУ та порушування Конституції і Законів України, відмова створити «Національний уряд порятунку» — є основною причиною критичної і воєнної ситуації в країні.
Прострочений президент з незмінним керівником свого офісу, а по сумісності – з «головним управителем» держави – головні винуватці бездіяльности влади на численні попередження загрози повномасштаьного вторгнення РФ в Україну. Їх слід було арештувати наступного дня, після вторгнення, і створити військовий уряд, до якого б не увійшов жодний ухилянт.
Цілковито зворотній план проробила кремлівська структура, яка, після трьох днів аґресії, не змогла провести запланований «парад перемоги» на Хрещатику. Ворог вдався до «купівлі» та вербування представників 5-ої колони, які, за певну суму, наводили ракети не тільки на позиції ЗСУ, але й на лікарні, школи, електростанції, на сусідів та, навіть, на похоронні скупчення людей. Замість запровадження смертної кари, як це водиться в цивілізованих країнах, зрадників, часто, відпускали, після якоїсь грошової кари, яка не перевищувала, навіть, суму їхньої «винагороди» за злочин.
Єрмаківська влада Зеленського довела країну до того, що українську дипломатію замінила особа, яка в дипломатії не має жодного, не тільки, досвіду, але й знань. На керівні посади призначалися не фахівці, але, якимсь чином, причетні до Єрмака. Вершиною деґрадації управління державою стало цілковите втручання політичного представництва, неграмотного у військових справах, до управління ЗСУ – і це під час провадження жорстокої й підступної московської війни проти України. Першим злочином Верховного головнокомандувача було безпідставне звільнення Головного і найуспішнішого українського Говнокомандувача Залужного.
Злочин чотириразового ухилянта Зеленського у звільненні був прихованим і до сьогоднішнього дня необґрунтованим, окрім повідомлення про звільнення Головкома італійському журналістові, громадськість довідала від італійців. Безпідставна заміна Залужного та звільнення дальших 16 бойових ґенералів і офіцерів сприяла активізації московської аґресії. Внаслідок популістської пропаґанди, мовляв, перезавантаження, «тотальні зміни» – все закінчилося захопленням московитами значної, звільненої під командуванням Залужного, території. То ж, втручання Зеленського та і незмінного «перемовника, дипломата, радника, керівника» Єрмака, які не немають «зеленого» поняття про працю та структуру армії, вплинули на здачу територій.
Окрім цього, «політичне керівництво» держави відповідальне за «захмарну» корупцію в Міністерстві оборони, яке призначалося і призначається Офісом президента. Справа не тільки в непрофесійності керівників цього відомства, але й у замовленні, через які подавалися на фронт забраковані міни.
Зрештою, що доброго зробив президент Зеленський, який обіцяв, вже майже шість років тому, мир, добробут, побороти кумівство, нові обличчя? Замість миру — виборці отримали війну; замість добробуту злидні, смерть, переселення, еміграцію; замість «нових облич» – одну – незмінну фізіономію Єрмака та «успішного» юриста Януковича – Татарова і його «незмінного» консультанта і українофоба Портнова; замість кумівства – вигаданого «лейтенанта» Баканова на важливу посаду голови СБУ.
Гадаю, цього досить, щоб Зеленському скористатися пропозицією ґенерала Омельченка: вибачитися перед своїми виборцями і зректися, письмово, свого «продовженого» мандата на президентство, який закінчився ще у травні минулого року. А далі: згідно з Конституцією України!
Саме така розв’язка, навислого над країною, питання Гамлета: Бути, чи не бути? Бо ж:
Україні і Українцям – БУТИ! Іншого нема.
5.3.2025, Флорида