Бучацький мир (350 років тому)
350 років тому:
28(18).10.1672 – у Бучачі укладено мирний договір між Річчю Посполитою та Османською імперією, яким завершено перший етап польсько-турецької війни 1672-1676. У цій війні козацьке військо під началом гетьмана Петра Дорошенка виступило в союзі з Туреччиною проти Польщі. Метою Дорошенка було об’єднання Лівобережної і Правобережної України під своєю булавою. Для цього він звернувся про допомогу до Туреччини, яка в тих умовах була єдиним можливим могутнім союзником в боротьбі проти двох, також великих військових потуг – Речі Посполитої та Московського Царства, що однаково вороже ставилися до намагань українців творити власну державу. Цей шлях військового союзу з османами свого часу торував ще Богдан Хмельницький.
Війна розпочалася навесні 1672 і була невдалою для польської сторони. Османсько-українська армія здобула Кам’янець-Подільський, почала наступ на Галичину і взяла в облогу Львів, що змусило уряд Речі Посполитої піти на мирову угоду. Цей договір поляки вважають найганебнішим за всю історію Польщі. Згідно з угодою:
– Поділля (від Бучача – по Брацлав) відходило до Османської імперії;
– під владою Петра Дорошенка закріплювалися Брацлавщина і Південна Київщина, звідки мали бути виведені польські залоги;
– Річ Посполита мала сплатити 80 тисяч талярів контрибуції і щороку платити Османській імперії 22 тисячі золотих данини.
Попри це Бучацький мирний договір мав ще одне винятково важливе і непроминаюче до наших часів свідчення: в договорі на міждержавному рівні офіційно ідентифіковано національну Українську державу з назвою польською мовою «Panstwo Ukrainskie» і турецькою – «Ukrayna memleketinin».
Проте османська допомога виявилася надто дорогою для українців. Подільські міста пограбовано і поруйновано, вцілілі мешканці рятувались втечею на більш спокійні землі, авторитет Дорошенка почав стрімко падати, що врешті згодом примусило його скласти булаву. Сейм Речі Посполитої у квітні 1673 не ратифікував умови договору і війна між Туреччиною та Польщею продовжилась.
