Антиутопія Трампа в Організації Об’єднаних Націй

Посол Майкл Вольц, постійний представник Америки при Організації Об’єднаних Націй, є одним із найменш конструктивних членів кабінету Трампа. Звичайно, посол в ООН служить на розсуд лідера своєї країни, але досить часто посол впливає на цього лідера, особливо коли лідер має мало досвіду у зовнішній політиці або, що ще гірше, показав свою недосконалість у цьому плані. Проблема з Вольцом полягає в тому, що він сам недосконалий у цій галузі і ще до того підлабузник свого боса. 

Вольц виявляється  найбільш ілюстративним прикладом позиції Трампа щодо України. Чесно кажучи, Трамп є ворогом України. Він просто не любить Україну та її нинішнього президента з особистих причин, і особисті причини – єдині, що розглядаються для когось на кшталт Трампа. З іншого боку, він шанує своїх друзів-злочинців, таких як Володимир Путін, Кім Чен Ин, Біньямін Нетаньягу. Люди часто забувають, що Дональд Трамп сам є засудженим злочинцем. Вольц просто штампує кожну позицію, яку займає Трамп. Немає жодної дискусії, оскільки Вальц є квіслінґом і, безумовно, легковажною фігурою в міжнародних відносинах, незважаючи на його військову службу та перебування в Комітеті з закордонних справ Палати представників.

Нещодавно на спеціальній сесії Ради Безпеки ООН відзначили 35-ту річницю незалежності України. Засідання проходило під головуванням Данії, а в ньому взяли участь міністр закордонних справ Данії Расмуссен та посол України в ООН Мельник. Обидва красномовно та змістовно говорили про досягнення України та захист її суверенітету. Посол Небензя, постійний представник Російської Федерації, як завжди, дотримувався смішного сценарію, звинувачуючи Україну в агресії проти РФ та її народу. Презентація Небензи була, як завжди, цікавою, бо щоразу питання полягає в тому, наскільки його презентація відірвана від реальності.

Найбільшим розчаруванням, хоча й очікуваним, стала американська заява, яку посол Вальц не зробив. Її представив його підлеглий. Чесно кажучи, сам цей факт був образливим для України, але потім з’явився текст:

«Дякую, пане Президенте, і вітаю Міністра закордонних справ Расмуссена в Раді. Також я хотів би привітати Її Високоповажність пані Ель-Барадей, заступника Міністра закордонних справ Латвії. І дякую заступнику ДеКарло та Флетчеру за їхні сьогоднішні брифінги. Я хотів би скористатися цією нагодою, щоб привітати народ України зі святкуванням 35-го Дня Незалежності. Сполучені Штати залишаються відданими майбутньому України як суверенної та процвітаючої держави. Ми приєднуємося до президента Трампа, продовжуючи закликати до негайного припинення вогню та добросовісних переговорів, щоб припинити війну між Росією та Україною та повернути мир і стабільність в обидві країни. Смерть продовжує зростати, удар за ударом. Ми закликаємо обидві сторони припинити будь-які удари, спрямовані на цивільні судна або ризикують пошкодити їх. Безглуздо продовжувати проливати кров невинних мирних жителів, коли немає військового вирішення цієї війни. Росія та Україна повинні повернутися за стіл переговорів. Сполучені Штати відіграватимуть будь-яку конструктивну роль, яку вони можуть, щоб сприяти переговорам між Москвою та Києвом для досягнення цього результату».

Коротко та повністю не враховуючи суть, без привітання українського посла, який, по суті, був почесним гостем на заході Ради безпеки ООН. Україна наразі не є членом Ради безпеки ООН. Знову ж таки, агресора не було ідентифіковано.

У заяві немає нічого, що можна було б засвоювати. Голосування не було. Якби була пропозиція та голосування на користь України, Китай би утримався, а Росія та Америка наклали б вето на резолюцію. Чесно кажучи, за належного тлумачення Статуту ООН голос Росії був би неактуальним, оскільки питання стосуються Росії, але американського вето було б достатньо. Це важливий момент, оскільки згідно зі Статутом ООН, вето не може бути застосоване, коли питання стосується поведінки цього члена. Це правило ніколи не дотримувалося в ООН. Таким чином, раніше СРСР, а тепер і РФ, яка навіть не є членом ООН чи Ради безпеки ООН, зловживали правом вето протягом усієї історії ООН.

Колишній посол в ООН нещодавно наголосив, що з питань, що стосуються України в ООН, Китай зазвичай утримується, тоді як США голосують разом з Росією. Навіть з Трампом у Білому домі та Вальсом в ООН це важко прийняти, але це реальність.

1 вересня 2026 року

Аскольд Лозинський

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа