Антон Лосенко – художник-неокласицист, педагог, основоположник історичного живопису (250 років тому)

250 років тому:

4.12(23.11).1773 – у Санкт-Петербурзі помер Антон Лосенко, художник-неокласицист, педагог, основоположник історичного живопису. Походив з козацької родини, рано осиротів, вихованням займалась тітка. Почав навчатися у Глухівській школі співу та музики. У віці 7-ми років хлопчика забрали до Петербургу в придворну капелу. Через вікові зміни втратив голос, але цього ж 1753 потрапив на навчання до художника-кріпака графа Шереметьєва. Від 1758 навчався в Імператорській Академії мистецтв, у 1760-1765 (з перервою) вдосконалював майстерність у Парижі, у 1766-1769 – в Римі. За високу майстерність Французькою академією нагороджений трьома срібними медалями. У 1770 за картину «Володимир і Рогніда» отримав звання академіка Петербурзької АМ, від 1772 професор і директор АМ. Автор першого в Московитській імперії підручника з художньої анатомії. Стрімкий кар’єрний зріст, непересічний мистецький талант і немосковитське походження (не приховував свого українства, роботи підписував «Лосенко з України») спричинили заздрість, незчисленні інтриги наслідком чого мистець потрапив в депресію та важко захворів. Народився у м. Глухів на Сумщині 1737.

Звісно, що Моква не могла втриматись від спокуси, щоби мистця, направду світового рівня, не привласнити та зарахувати до своєї «національної культурної спадщини» (дивовижні словесні поєднання: національне в орди, що не є нацією та культурне в безкультурного натовпу). Проте, оскільки в незчисленних подібних випадках духовного і культурного мародерства було понаписувано силу-силенну ляпів, то у випадку Лосенка московськомовна вікіпедія сконструювала анекдотичний покруч: «Лосенко – русский (по другому определению – украинский живописец)». Це не піддається здоровому глузду та коментарям.