Андрій Камінський – письменник, публіцист, вражений вірусом москвофільства (150 років тому)
150 років тому:
30.08.1873 – у містечку Угнів на Львівщині народився Андрій Камінський, письменник, публіцист. Закінчив філософський факультет Львівського університету та Рільничу академію у м. Бонн у Німеччині. Захоплювався ідеями М. Драгоманова, брав участь у вічах радикальної партії в селах Покуття, підтримував контакти з М. Павликом, Л. Бачинським. У статтях і брошурах обстоював необхідність підвищення рівня освіти та збір коштів на відкриття приватного українського університету. Викладач Коломийської гімназії (1903-1904), звільнений за нелояльність до австрійської влади в Галичині. У 1904-1918 працівник редакції газети «Свобода» у США. Оскільки польська влада не дозволила повернутися до Угнева від 1921 замешкав у Югославії. У 1920-х приєднався до табору москвофілів. Не бачивши Московії зблизька та не усвідомлюючи її правдивої сутности пропагував утопічну ідею федерації самостійних слов’янських народів під опікою Московії для спільної оборони перед зовнішніми ворогами. Ще раніше Іван Франко критикував слов’янофільські погляди Камінського, називаючи їх рутенством. У відповідь він намагався применшувати цінність творчости Франка. Перед Другою світовою війною критикував суспільно-політичний лад Італії та Німеччини, а навіть написав листа В. Молотову із застереженням не укладати союзу з гітлерівською Німеччиною. Помер у м. Марібор в Югославії (нині Словенія) 1957.
Приклад Камінського наочно ілюструє наскільки важко і довго українцям треба було досвідчувати, щоби врешті перехворіти вірус москвофільства. Перша світова війна і навіть короткочасна московська окупація Галичини дали можливість прозріти хоч й не усім, але багатьом галичанам. Так званий «золотий вересень» 1939 і два роки московських знущань з людської гідности у соціальній, національній та релігійній сферах на довгі десятиліття дали мешканцям Західної України дієве щеплення проти московства. У 2014 і особливо 2022 це щеплення кров’ю отримує уся Україна.
