«Український націоналізм у сучасному ідеологічному протистоянні». Такою стала тема VIII Бандерівських читань, що зібрали декілька десятків істориків, політологів, економістів, філософів та політиків.
Уперше Бандерівські читання провели під час Революції Гідності. Відтоді захід відбувається щорічно. Організовує читання Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень».
Цьогоріч захід відбувся за підтримки Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану. Саме з його приміщення читання транслювалися наживо. Як зазначають організатори, місце є символічним, адже саме тут під час Революції Гідності розташовувався Штаб національного спротиву.
Відкриваючи подію, її ініціатор, директор НАЦ «УССД» Юрій Сиротюк зазначив, що на читаннях буде можливість вибудувати практичні механізми протистояння нації політичним конструктам, що «заперечують нашу свободу та наше розуміння свободи».
«Тут ми зможемо переконатися, що сучасний український націоналізм – це не догматичне повторення тез, а майданчик, що продукує чини. Світ потребує Великої України, а не ніякої! Нація стає великою в боротьбі не у виживанні, а у накиданні своїх цінностей», – наголосив Юрій Сиротюк.
Учасників події привітали Голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок, Голова ОУН (б) Стефан Романів з Австралії, співголова Руху Салідарнасці «Разам» (Білорусь) Альона Талстая, а також міські голови Тернополя, Івано-Франківська та Хмельницького.
Уже традиційно захід розпочали публічною лекцією про Провідника Організації Українських Націоналістів Степана Бандеру. Цьогоріч її прочитав Віктор Рог – історик, головний редактор газети ОУН «Шлях Перемоги».
Незримо присутній на Бандерівських читаннях Степан Бандера був і наприкінці заходу, коли презентували перевидання збірника його статей «Перспективи Української революції». Презентував видання Юрій Сиротюк, який зініціював проект та зорганізував людей довкола нього. Серед учасників представлення були директор із розвитку видавництва «Наш Формат» Сергій Куцан, редактор проекту Микола Посівнич та один із меценатів перевидання Євген Філь.
Основну ж частину Бандерівських читань склали тематичні доповіді від провідних фахівців у різноманітних царинах. Вони окреслили напрямки, де сучасний націоналізм має ідеологічні виклики і можливості.
У своєму глибокому виступі доктор політичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич проаналізував основні обставини, в яких розвивається націоналізм, та його завдання.
За його словами, напрацювання сучасного українського націоналізму мають стосуватися площин антиглобалізму, антилібералізму, антиімперіалізму (московського, польського, угорського). А також антиолігархічної роботи, аби розірвати замкнене коло залежності політики від олігархату. Внутрішні завдання націоналізму – трансформуватися з руйнівно-революційної діяльності до конструктивно-державницької.
В окремий тематичний напрямок можна об’єднати доповіді щодо «м’якої сили» імперіалізму/космополітизму: від транснаціональних фондів до Російської православної церкви. Так, історик та публіцист Ростислав Мартинюк запропонував непересічну візію поширення духовного лідерства України, яким вона буде стурбована після дезінтеграції Російської Федерації.
«Маємо непомічені два церковних ювілеї, які пояснюють українське лідерство на теренах Євразії. 300 літ Духовному регламенту Російської імперії, що заторкнув не один соціополітичний шар. Було ліквідовано патріаршество Москви і створено відомство православного сповідання. Почалася епоха абсолютизму, специфічну модель якого створив єпископ Гетьманщини. Другий важливий ювілей – це 100 років проголошення автокефалії в Софії Київській. На перший погляд ця дата сприймається як виконання вузького етнічного завдання. Проте вона вплинула на богословські та політичні процеси міжвоєнної Європи та Азії. Насамперед, означила охоплення української церковної юрисдикції усієї нашої Ойкумени.
У разі швидкої дезінтеграції РФ, її поділу на 30-40 держав і кількох конфедерацій союзники запросять Україну як економічних гравців, оператора гуманітарно-церковних змін та експертів з московського питання. За нашого моделювання Томос можуть отримати православні церкви Кавказу, Ідель-Уралу, Інгерманландії, Карелії, Казахстану. Щоби втілити цю місію духовного лідерства – держава та інтелектуальні націоналістичні кола мають помітити два ювілеї, про які я сказав на початку. Поки що державі важко осягнути їх значення та запропонувати візію духовного розвитку України та поширення духовного лідерства на території Міжмор’я. А ми цілком можемо сформувати новий диптих – нову повістку Європи та Азії», – наголосив Ростислав Мартинюк.
Говорячи про нові виклики для націоналізму, низка доповідачів зачепила тему популізму, якою пронизана не лише українська, а й уся світова політика. Історик і політичний аналітик Андрій Холявка наголосив, що за останні 20 років кількість популістських урядів у світі зросла в 5 разів.
«Це планетарний феномен. Людство накриває популістська хвиля. Для цього є чотири передумови: глобалізація, самокапсуляція еліт, панівна неоліберальна економічна політика та поширення Інтернету. До популізму вдаються ліві, праві та центристські рухи. Найбільшого осуду ЗМІ піддають праві рухи. Меншим чином засуджують ліві сили. Натомість популізм центристських рухів взагалі не осуджується.
Якщо говорити про Україну, то популістські технології опанували насамперед олігархи та їхні ставленики. Найяскравішими прикладами є партія Ляшка та чинний український президент», – зауважив Андрій Холявка.
Водночас доктор історичних наук Василь Деревінський вважає, що задля міцності держави важливо зберегти національну гуманітарну освіту та протистояти її скороченню. Він наголошує, що саме з освіти починається формування національного світогляду.
«Освіта має давати не лише знання, але й концепти, – переконаний науковець. – Історія – сума знань, на основі якої можемо відбудовувати певні перспективи та запобігати маніпуляціям. Історія дає мудрість та усуває мозаїчність світогляду, на яке хворе сучасне суспільство. Відбувається війна за сенси та історичний контент».
Учасники читань також порушували теми багаторівневого громадянства, протистояння гібридному націоналізму, права народу на повстання, наступу неконтрольованого неоліберального хаосу та низку інших.
Модерував подію кандидат історичних наук, начальник центрального відділу Українського інституту національної пам’яті Богдан Галайко. Матеріали конференції будуть видані окремою збіркою.
За матеріалами НАЦ «УССД»
