Ігор Лосєв
За повідомленням знаного українського політолога Тараса Завгороднього СБУ почала компанію з очищення України від численної російської агентури. Відбулися сотні арештів, відкрито сотні карних справ і вже є багато судових вироків.
Що можна сказати з цього приводу? Тільки одне – «Нарешті!»
Майже всі роки Незалежності безкарна діяльність ворожої агентури була бідою і прокляттям України. Чимало наших важливих державних структур були засмічені групами російських шпигунів, провокаторів і шкідників. Багато наших державних і громадських невдач пов’язано саме з цим явищем.
До того ж мало не всі наші президенти, керуючись різними міркуваннями, відмовлялись від боротьби проти внутрішнього ворога.
Це було дуже шкідливим для нашої країни навіть у мирний час, це стало абсолютно жахливим під час війни. Відомо, що не подолавши внутрішнього ворога, не подолаєш зовнішнього.
Провал на виборах 2019 р. президента Порошенка значною мірою пояснюється його надто толерантним ставленням до агентури ворога в Україні, наприклад до того ж таки Медведчука. Колишній президент України Янукович був визнаний українським судом державним зрадником, а чимало людей з його оточення і за часів Порошенка продовжували керувати на всіх рівнях. Порошенко не хотів ні з ким псувати стосунки. Він волів з усіма підтримувати добрі взаємини. За рахунок України?
Ми й нині відчуваємо шкідливі дії 5-ї колони Москви. Відчуваємо як на фронті, так і в тилу. Нині нас атакують провокативними розмовами про якісь мирні переговори з Росією. Але Путін уже публічно заявив, що будь-які переговори України з Росією можуть бути тільки на умовах Росії і під її диктатом. Отже, без вигнання російських окупантів з усієї території нашої держави, будь-які перемовини з РФ будуть перемовинами про умови нашої української капітуляції. Путін відчуває, що він перебуває на даний момент у стратегічному глухому куті. Він страшенно потребує певного призупинення війни, щоб трохи відпочити, зібрати сили і завдати нового потужнішого удару по Україні.
Путіну підспівують деякі російські «ліберали». Наприклад, Ходорковський. Він нещодавно заявив, що Україна, нібито, програла цю війну. Це російські ліберали програли, показавши як українцям, так і цілому світу, що вони не набагато кращі за кремлівських імперців. Той таки Ходорковський публічно заявляв, що якщо на Північному Кавказі почнеться боротьба проти влади Росії, то він, Ходорковський, візьме зброю і піде туди воювати за збереження імперії. До речі, в Дагестані вже почалося… Проте Ходорковського з автоматом там щось досі не видно…
А щодо внутрішнього ворога, то Україна конче потребує очищення від нього. Кажуть, що під час нашого наступу в 2023 році, план наступу ще до його початку був на столі московських генералів. Тоді вулиця Банкова у всьому звинуватила генерала Залужного і розправилась із ним. Хоча саме Банкова і офіс Президента мають взяти на себе левову частку відповідальності за невдачу наступу. А наші спецслужби справді мають перейти у тотальний наступ на внутрішнього ворога, який знахабнів. Це вже стає нестерпним, коли цивільні люди, депутати, совають свого носа у справи генералів. Дуже дивною є позиція «зеленої» депутатки Мар’яни Безуглої. Раніше їй не подобався генерал Залужний, тепер у неї якісь претензії до нового головкома Сирського. Може, вже досить?
Може, «зелена» влада нарешті заспокоїться і перестане заважати нашому війську воювати?
