В час коли ми стоїмо на порозі референдуму 16 березня за визначення майбутнього Криму і більшість розмов крутяться на темі бути чи не бути війні, я хочу заглибитися в більш прості і банальні речі про які в цей час мало хто думає.
З безлічі можливих сценаріїв розвитку подій я вирішив вибрати найбільш передбачуваний: референдум проходить на «ура», більше 80% голосують за об’єднання з Росією, Україна робить дуже «різкі заяви» щодо абсолютного невизнання результату референдуму, Америка вводить «жорсткі санкції», Європа каже що це «дуже недобре» і робить грізне «нічого».
А в той час життя в Криму тече так як текло перед тим. Але чи справді це так? Чи все в Криму залишиться так як є зараз. Ну звичайно, прапори, паспорти і все решта буде триколірним і двоголовим, але чи справді це найбільше турбує кримчан? А як на рахунок майна і землі?
Зі всієї землі яка є в Криму, найцікавішим є звичайно ПБК (ЮБК). Фактом є те що кожен клаптик землі на ПБК є поділений і вже належить комусь: колишнім можновладцям, нашим олігархам, більшим і меншим бізнесменам, колишнім посадовцям, які його так чи інакше прихватизнули. Не будемо дискутувати щодо справедливості розподілу, але фактом є то що в усієї землі є власник. І тепер приходять нові господарі – нові можновладці, нові олігархи, нові великі і малі бізнесмени, нові посадовці і т.д. Мало того, їх в 3 рази більше ніж попередніх (чисто математично, по кількості населення Росії). Всі вони дуже люблять новопридбані території, вони знаходять своє історичне коріння на цій землі, вони хочуть залишитися тут на старість і прожити її в теплі і затишку Криму а не в шумі і холоді Москви. Вони прагнуть вкласти свою душу і тіло в цю землю, але є одне «але» – вся земля вже зайнята.
Якщо би ми були європейцями чи американцями ми би дуже раділи цьому, тому що зросте попит і зросте ціна на нашу нерухомість. Але давайте не забувати що ми не в Європі і не в Америці, ми тепер в РОСІЇ!!!. В Росії, де питання вирішуються швидко і просто, як вирішувалися з Юкосом, Березовським і іншими олігархами. Даруйте, але ми не олігархи. В випадку Криму більш доречним буде приклад Олімпійського Сочі, коли люди викидалися зі своїх домівок просто на вулицю, а власникам особняків і землі в кращому випадку давалися однокімнатні квартири.
Нова влада знайде мільйон причин чому та чи інша ділянка не має належати тому чи іншому власнику. Сам факт що Україна закрила доступ до реєстру речових прав буде сприяти цьому. І тоді почнеться Великий Переділ Криму 2014. Він буде відбуватися на фоні зубожіння населення після провального сезону 2014, на фоні зміни ВСЬОГО: всіх документів, керівників і начальників, земельного кадастру, на фоні бардаку, і вседозволеності.
Коли Ви будете вирішувати яким шляхом іти подумайте чи бажаєте Ви пережити ще один переділ Криму і чи виграєте Ви в цій російській рулетці.
Тарас Родцевич
