В західних та центральних регіонах України на майбутніх виборах голосуватимуть за опозиційні сили, в той час, як на Сході традиційно підтримають Партію регіонів. Особлива ситуація склалася у виборчих округах Центру, де висунення узгодженого опозиційного кандидата є запорукою його перемоги. Про це йшлося на прес-конференції, організованій Дослідницьким центром “Імідж-Контроль”.
На прес-конференції представили результати соціологічного опитування виборців Черкаської, Луганської та Івано-франківської областей. За словами аналітика дослідницького центру “Імідж-Контроль” Олександра Ляпкала, результати дослідження показують, що найбільш песимістично і навіть катастрофічно оцінюють ситуацію жителі Центру, де кожен другий виборець (53%) вважає, що життя стало набагато гіршим. Жителям Сходу притаманно те, що у їхніх оцінках життя не змінилося – 45%. Для кожного третього виборця Заходу життя трохи погіршилося (39%) або не змінилося (36%).
Водночас, виборці усіх регіонів сходяться в тому, що сьогодні українське суспільство потребує серйозних змін — так вважають майже 90% респондентів в усіх регіонах. Найбільш радикальними є виборці Центру, де кожен п’ятий (18%) вважає, що Україні потрібні революційні зміни, 40% – докорінні зміни шляхом сміливих і рішучих дій. Найменш радикальними є виборці Сходу, де теж кожен другий (52%) підтримує необхідність серйозних змін, але шляхом поступових дій.
Що ж до електоральних симпатій виборців, то тут думки розділилися. Так, мешканці Галицького округу (поділу 2002 року) на Івано-Франківщині в переважній більшості підтримують опозиційні сили. Якби вибори відбулися завтра, то 70% мешканців цього округу проголосували б за ту чи іншу опозиційну силу. 28,1% проголосували б з “Батьківщину”, 16,7% за “Фронт змін” та трохи більше 11% набрали б ВО “Свобода” і партія “УДАР”. На Сході ситуація, як завжди, кардинально протилежна — тут у колишньому Антрацитівському окрузі 28,4% підтримують Партію регіонів, а 11,5% – КПУ.
Окремий наголос спікери зробили на Уманському окрузі, який майже не зазнав змін після перерозподілу. “В цьому випадку у нас була можливість перевірити вже об’єднаний опозиційний список. За нього проголосують 21,4%. Це більше, ніж 13% Партії регіонів… Якщо ж казати про мажоритарників, то кандидат, який представлятиме список об’єднаної опозиції має значні шанси виграти у цій ситуації. Більш того, для центральної України можна говорити про те, що один мажоритарник від опозиції — запорука перемоги”, – повідомив директор Агентства політичного консалтингу “Перспектива” Костянтин Малєєв.
Імідж-Контроль
«Соціально-політичні орієнтації виборців Заходу, Центру та Сходу України: порівняльний аналіз трьох типових виборчих округів»
Дослідницьким центром «Імідж-Контроль» протягом квітня-травня 2012 р. було проведене соціологічне опитування виборців Черкаської (Уманський округ – №199 поділу 2002 р.), Івано-Франківської (Галицький округ – №88 поділу 2002) та Луганської (Антрацитівський округ – №110 поділу 2002 р.) областей.
Оскільки межі даних округів суттєво (у випадку з округами №№ 88 та 110) чи певною мірою (у випадку з округом №199, який майже співпадає із чинним Уманським округом №200) змінені, «Імідж-Контроль» вважає коректним використання соціологічних результатів, отриманих при їх дослідженні, для ілюстрації певних особливостей соціально-політичної ситуації у різних частинах України та тенденцій, властивих зараз для нашої країни в цілому.
Характеристика дослідження
Захід, Галицький округ |
Центр, Уманський округ |
Схід, Антрацитівський округ |
|
Вибіркова сукупність |
1200 респондентів |
1200 респондентів
|
1200 респондентів |
Метод опитування | стандартизоване інтерв’ю | стандартизоване інтерв’ю | стандартизоване інтерв’ю |
Об’єкт дослідження | виборці округу №88 – Галицького, Городенківського, частини Тисменицького та Тлумацького районів Івано-Франківської області | виборці округу №199 – Уманського, Монастирищанського та Христинівського районів Черкаської області | виборці округу №110 – м. Антрациту, смт Краснодон, с-ща Світличне, м. Петровське частини Антрацитівського та Лутугинський райони Луганської області |
Тип вибіркової сукупності | багатоступенева квотна вибірка, репрезентативна для населення округів віком 18 років та старше за ознаками: стать, вік, тип населеного пункту | ||
Період опитування | квітень 2012р. |
В усіх випадках похибка дослідження не перевищує 2,8%.
1. Соціально-психологічне самопочуття населення
Найбільш песимістично і навіть катастрофічно оцінюють ситуацію жителі Центру, де кожен другий виборець (53%) вважає, що життя стало набагато гіршим. Жителям Сходу притаманно те, що у їхніх оцінках життя не змінилося – 45%. Для кожного третього виборця Заходу життя трохи погіршилося (39%) або не змінилося (36%).
Як змінилося ваше життя протягом останніх півтора років?
Політична ситуація в Україні оцінюється переважною більшістю респондентів як напружена. Практично кожен п’ятий респондент Заходу (22%) та Центру (19%) оцінив політичну ситуацію як вибухонебезпечну, а 40 – 42% відповідно як дуже напружену. Виборці Сходу є менш категоричними – практично кожен другий респондент (44%) не зміг дати однозначної оцінки політичній ситуації, третина (34%) оцінює ситуацію як дуже напружену.
Як би Ви оцінили сучасну політичну ситуацію в Україні?
Захід, Галицький округ |
Центр, Уманський округ |
Схід, Антрацитівський округ |
|
Катастрофічна, вибухонебезпечна |
22,2 |
19,1 |
4,4 |
Ситуація дуже напружена |
40,0 |
42,8 |
34,0 |
Не берусь оцінити однозначно |
28,6 |
33,7 |
44,2 |
В цілому, нормальна |
9,3 |
4,4 |
16,8 |
Хороша, благополучна |
– |
– |
0,6 |
За оцінками переважної більшості виборців як Заходу (78%) і Центру (64%), так і Сходу (65%), Україна сьогодні розвивається в неправильному напрямку.
Як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?
Як бачимо, сюрпризом є те, що, попри менш катастрофічне світосприйняття, виборці Сходу України не менш критично налаштовані щодо подій у державі, ніж у Центрі та навіть на Заході. Залишається додати, що переважна частина тих, хто вагається з відповіддю на питання – це люди політично пасивні чи політично несамостійні, котрі, здебільшого на вибори не підуть і у політичному житті участі не беруть.
2. Ідеологічні орієнтації виборців
Які головні політико-ідеологічні та соціально-економічні орієнтири домінують на сьогоднішній день у суспільній свідомості? За оцінками виборців Заходу, Центру та Сходу сьогодні Україна потребує серйозних змін, про що свідчать відповіді майже 90% респондентів. Найбільш радикальними є виборці Центру, де кожен п’ятий (18%) вважає, що Україні потрібні революційні зміни, 40% – докорінні зміни шляхом сміливих і рішучих дій. Найменш радикальними є виборці Сходу, де теж кожен другий (52%) підтримує необхідність серйозних змін, але шляхом поступових дій.
Який варіант розвитку ситуації в Україні ви вважаєте найбільш прийнятним?
Захід, Галицький округ |
Центр, Уманський округ |
Схід, Антрацитівський округ |
|
Потрібні революційні зміни |
9,4 |
18,1 |
5,7 |
Потрібні докорінні зміни шляхом сміливих і рішучих дій |
39,9 |
40,2 |
32,0 |
Потрібні серйозні зміни, але шляхом поступових дій |
42,8 |
34,4 |
51,9 |
Потрібні лише деякі зміни |
6,5 |
7,3 |
9,3 |
Не потрібні жодні зміни |
1,4 |
– |
1,1 |
Визначаючи бажаний історико-цивілізаційний шлях України, майже половина респондентів Заходу України надають перевагу європейському вектору – Польщі, Словаччини, Угорщини тощо (46% респондентів) та власному шляху розвитку України (34,5%). Кожен третій респондент Сходу орієнтований на розвиток шляхом Росії (35%), а якщо додати до цього 9% орієнтованих на привабливий приклад Білорусі, то східний геополітичний вектор на теренах Антрацитівського округу заважить на 44%. Втім, кожен третій підтримає там розвиток України власним шляхом (35%). Виборці Центру традиційно підтримують розвиток України, насамперед, власним шляхом (39%) або шляхом Польщі, Угорщини, Словаччини (24% , тобто кожен четвертий).
Наведені дані дозволяють висунути гіпотезу, що заслуговує перевірки через всеукраїнське дослідження: помітно посилюється проєвропейський вектор суспільних орієнтацій як за рахунок проросійського, так і особливо за рахунок орієнтації на свій, самобутній шлях розвитку. Типові середньостатистичні результати, що їх отримував Центр «Імідж-Контроль» протягом 2001-2009 років, виглядали так: 15% – орієнтація на Європу, 21% – на шлях Росії, 6% – Білорусі, 45% – на свій, самобутній шлях розвитку.
Соціально-політичні орієнтації
(% до опитаних)
На вашу думку, який шлях розвитку має обрати Україна ?
Захід, Галицький округ |
Центр, Уманський округ |
Схід, Антрацитівський округ |
|
Україна має йти шляхом своїх європейських сусідів (Польща, Словаччина, Угорщина тощо) |
45,9 |
24,0 |
7,6 |
Україна має йти шляхом Росії |
3,1 |
9,2 |
34,8 |
Україна має йти шляхом Білорусі |
0,6 |
8,5 |
9,1 |
Україна має знайти свій власний шлях, не повторюючи інших країн |
34,5 |
39,4 |
35,1 |
Важко сказати |
15,9 |
18,9 |
13,4 |
За своїми соціально-економічними орієнтаціями виборці Сходу орієнтовані на соціальний захист і підтримку держави (79%, або 4/5), виборці Центру і трохи меншою мірою Заходу – на розвиток вільного ринку і можливості людям самим заробляти (60% і 55% відповідно). Зрозуміло, що така різниця між Сходом і рештою країни є природною з огляду на економічну специфіку цих регіонів. Проте не можна не зазначити, що саме зміна пропорцій прихильників вільного ринку та соціального захисту є в Україні найбільш динамічною соціально-психологічною трансформацією: ще у 2004 році типовим для всієї України співвідношенням між ними було 30 до 70.
Соціально-економічні орієнтації (% до опитаних)
3. Електоральні орієнтації виборців
Якби найближчої неділі відбувалися вибори до Верховної Ради, то більшість респондентів обов’язково або скоріше за все взяла би участь в голосуванні: 86% респондентів Заходу, 88% – Центру та 72% – Сходу.
Найбільш активними є виборці Центру, де 58% обов’язково піде на вибори. Найменш активні – розчаровані виборці Сходу – практично кожен третій респондент обов’язково або скоріше за все не братиме участь в голосуванні (14% та 15% відповідно).
Виборці Заходу (Галицький округ) – це електорат Батьківщини (28%) та «Фронту змін» (17%). Друга пара тут – ВО Свобода та УДАР, що їх підтримав би кожен десятий виборець.
Захід, Галицький округ. Якби найближчої неділі відбувалися вибори до Верховної Ради, то за яку політичну силу Ви б проголосували сьогодні?
%, усі опитані |
|
«Батьківщина» |
28,1 |
«Фронт змін» |
16,7 |
ВО «Свобода» |
11,5 |
УДАР |
11,1 |
«Наша Україна» |
3,6 |
Партія регіонів |
4,0 |
«Громадянська позиція» |
1,7 |
«Україно, вперед!» |
0,3 |
Народна партія |
0,3 |
Комуністична партія |
0,3 |
Радикальна партія |
0,0 |
«Єдиний центр» |
0,0 |
Інші |
0,7 |
Важко відповісти |
14,7 |
Не пішов би на вибори |
7,3 |
Виборці Центру (Уманський округ) менш визначені політично – майже третина з них не знає, за кого проголосує. Тут теж домінує вплив опозиційних сил, хоча і не так абсолютно, як на Заході: «Батьківщина» має 18% підтримки, «Фронт змін» та УДАР – по 6,5%, ВО Свобода – 3% . Але і прихильників влади (Партія регіонів) тут 13%.
Центр, Уманський округ Якби найближчої неділі відбувалися вибори до Верховної Ради, то за яку політичну силу Ви б проголосували сьогодні?
%, усі опитані |
|
«Батьківщина» |
17,8 |
Партія регіонів |
12,9 |
УДАР |
6,6 |
«Фронт змін» |
6,5 |
«Україно, вперед!» |
4,5 |
ВО «Свобода» |
2,8 |
Комуністична партія |
2,5 |
«Наша Україна» |
1,3 |
«Єдиний центр» |
1,3 |
«Громадянська позиція» |
1,0 |
Народна партія |
0,3 |
Радикальна партія |
0,6 |
Інші |
1,0 |
Важко відповісти |
31,9 |
Не пішов би на вибори |
9,0 |
В Уманському окрузі ми встигли перевірити ефект від об’єднання «Батьківщини» і «Фронту змін» у єдиний партійний список – за об’єднаний список проголосують 21,4% виборців, за Партію регіонів – 13,1%, УДАР – 7,2%, «Свобода» – 3,5%. Тобто ми, очевидно, спостерігаємо типову картину: при об’єднанні втрачається до 15% голосів (у даному випадку це становить близько 3% підтримки від загального числа виборців). Втрачені голоси розподіляються приблизно так: по 1/5 – ¼ переходить Свободі і УДАРу, решта дрібно розпорошується по решті партій аж до ПР включно. З іншого боку, єдиний кандидат від опозиційних сил (а, приміром, на Черкащині, наскільки відомо, у більшості округів вони узгоджені) одразу отримує можливість стати лідером в окрузі і найкращі шанси на перемогу.
Схід, Антрацитівський округ. Якби найближчої неділі відбувалися вибори до Верховної Ради, то за яку політичну силу Ви б проголосували сьогодні?
%, усі опитані |
|
Партія регіонів |
28,4 |
Комуністична партія |
11,5 |
«Україно, вперед!» |
1,6 |
«Фронт змін» |
1,4 |
БЮТ |
1,3 |
Прогресивно-соціалістична партія |
1,2 |
УДАР |
1,1 |
Народна партія |
0,8 |
«Наша Україна» |
0,4 |
«Свобода» |
0,3 |
Радикальна партія |
0,1 |
«Єдиний центр» |
0,1 |
Інші |
0,2 |
Важко відповісти |
29,5 |
Не пішов би на вибори |
21,3 |
Виборці Сходу (Антрацитівський округ) – це електорат Партії регіонів (28%) та КПУ (11,5%). З урахуванням того, що практично кожен п’ятий виборець Сходу не братиме участь в голосуванні, подивимось, як загальний рейтинг відрізняється від рейтингу серед тих, хто піде на вибори, у регіоні із низькою явкою.
Схід, Антрацитівський округ. Якби найближчої неділі відбувалися вибори до Верховної Ради, то за яку політичну силу Ви б проголосували сьогодні?
(% до тих, хто голосуватиме)
Кожен третій виборець Сходу (35%), який планує взяти участь у голосуванні, на момент проведення опитування ще не визначився, за яку політичну силу голосуватиме. Але природа цієї невизначеності дещо інша, ніж у Центрі України. У Центрі виборець не визначився, насамперед, тому, що буде придивлятися до цілої низки партій і обирати з-поміж них. На Сході ж виборець, що не визначився, у складнішому положенні: він не хоче голосувати за ПР чи КПУ, в яких розчарувався, а інших політичних сил не бачить взагалі.
Наскільки важливо для вас щоб кандидат належав до політичної партії?
Нарешті, залишається додати, що для практично 3/5 виборців Заходу (59%) та Центру (59%) плюсом для кандидата є його належність до партії. Для виборців Сходу – в силу означеної вузькості тамтешнього політичного спектру – належність кандидата до партії є плюсом для третини виборців, але для чверті – це мінус.