Загальні висновки:
Проголосувавши за мир в особі Петра Порошенка, український народ тим не менш отримав продовження війни. Адже головний ворог – кремлівський режим ніколи не змириться з існуванням незалежної України і продовжуватиме підривну діяльність проти нашої держави. Українці мають усвідомити, що стабільність може бути осягнута лише шляхом боротьби, яка вимагатиме тяжких зусиль та жертв. Спроби домовитись з агресором інакше, ніж з позицій сили, лише заохотять його до подальшого наступу.
Вибори закінчились, але війна триває:
Понеділкова атака бойовиків в Донецьку наочно продемонструвала, що політична перемога українців – вибори Президента в один тур з переважаючою підтримкою в усіх регіонах України, має бути доповнена військовою. Українські силовики почали діяти рішучіше і починають використовувати свої переваги у озброєнні над бойовиками. Водночас «шапкозакидальні» настрої вкрай небезпечні. Прорив колони вантажівок через україно-російський кордон наочно демонструє недоліки у координації сил АТО. Боротьба з бойовиками на Донбасі буде ще тривалою, і на жаль, не обійдеться без втрат.
На сході України початок революції в Росії:
Поступово просочується у публічний простір інформація про учасників терористичних угруповань, які воюють на Донбасі. Звісно, як завжди ведеться, зони збройних конфліктів притягують найманців та кримінальників. Проте чимало бойовиків справді воюють за власний ідеал – православну етнічно чисту російську імперію, якої ніколи не існувало, і не могло існувати у природі. Таким людям немає місця у путінській Росії. Тож на перший погляд Путін робить безпрограшну ставку, висилаючи власних потенційних бунтівників дестабілізувати ситуацію в Україні. Якщо загинуть, самому буде спокійніше. Але насправді чимало «бойцов Русской весны» вціліє і повернеться в Росію з бойовим досвідом і смертельною образою на «зрадника в Кремлі» до населення, замороченого все більш апокаліптичною пропагандою та замученого нестатками. Україні треба кріпити східний кордон. Виступи жителів Абхазії є початком тривалого і масштабного процесу.
Кадировці на Донбасі:
Публічна поява кавказьких бійців у зоні конфлікту на сході України стала справжнім ударом в спину від Путіна для політичного крила проросійських сил в Україні. Бородатих кадировців навіть з напруженої всією потугою російської пропаганди уявою важко видати за «ополченців Донбасу». Населення регіону ніколи не пробачить тим, хто привів туди «чеченів», які асоціюються у нього з терором та вбивствами мирного населення. Поява кадировців також демонструє реальний дефіцит навчених бійців в Росії, адже з політичних причин «ввічливих людей» з армійського спецназу надсилати вже не можна. Певне занепокоєння у населення викликає слава чеченців як непереможних воїнів. Насправді таких не буває в природі. Так, кадировці – незручний ворог, бо мають бойовий досвід та позбавлені зайвих сентиментів. Але, як продемонстрував бій за Донецький аеропорт, їх можна перемагати. Нечисленна група, яка воює проти регулярних сил на чужій землі без підтримки місцевого населення, приречена. Доведено Че Геварою.
Українське інформбюро
