У ході президентської кампанії, коли вона прогнозувалася невдачею для кандидата Дональда Трампа, мабуть сам кандидат вирішив призначити нового головного директора своєї кампанії, відомого американського майстра публічних зв’язків та кращої медійної оптики, Павла Манафорта.
Манафорт був відомим вже тоді у колах Республіканської партії США, а також в Україні та Росії, оскільки він був майстром публічних відносин для деяких американських політиків, а пізніше колишнього прем’єр міністра і остаточно президента України Віктора Януковича та бізнесовим партнером високо-поставлених російських олігархів, які мали доступ до самого Владіміра Путіна.
Ці пов’язання як з Росією так і з її сатрапом Віктором Януковичем були відомі американцям, американським українцям як і урядовим чинниками України і Росії.
І от після його призначення Трампом дійшло до зустрічі речників Демократичного крайового комітету США (ДКК) та Посольства України у Вашингтоні за посередництвом кажуть української американки на тему того ж Манафорта. Подробиці та розголошення тих зв’язків Манафорта мабуть довели до того, що кандидату Трампу стало не вигідно мати такого представника і Трамп звільнив Манафорта.
Зв’язки кандидата Трампа з Росією та її потужними олігархами одначе далеко давнішіі та глибші ніж тільки зв’язок з Манафортом. Скільки було тих зв’язків, і до якої міри, не вповні відомо. Незаперечним, хоч Трамп заперечує це досі, залишилось, що Росія хотіла бачити Трампа президентом і, що вона намагалася впливати на виборчий процес США для здійснення цього.
Останньо стало незаперечним також, що той сам Манафорт, а також старший син та зять Трампа відбули бодай одну зустріч з речниками Росії, для того щоби скомпромітувати конкурента Трампа. Ці речники Росії можливо були пов’язані також з режимом Росії, тобто з Кремлем. Сам Трамп досі заперечує, що йому була відома така зустріч.
В своєму захисті, приклонники Трампа вказують, що навіть при тому, що була така зустріч з Росією високих і близьких людей Трампа для співпраці у виборчому процесі, то ця зустріч була невдалою та що подібне відбулося між ДКК США і Україною, тобто також чужою державою, мовляв обидва табори подібні.
Таке порівняння смішне. Україна не Росія, як писав колись президент Кучма. Україна це стратегічний партнер США. Росія у найкращому випадку противник США. В гіршому просто ворог. Росія партнер Ірану, Ассадськоі Сирії. Всі три – Росія, Іран та Ассадська Сирія є державами які експортують тероризм, які вбивають невинних людей, жінок і дітей, прямо чи непрямо користуються хімічною зброєю, це країни де немає свобід чи прав людини, де немає незалежної преси. Намір України просто інтегруватися в європейські структури. Наміри Росії трясти цілим світом. Ніхто не бачить в Україні агресора чи небезпеку. Ціла Європа та другі держави світу оформили та сьогодні розвивають спільну оборонну політику та структуру перед Росією. НАТО було оформлене проти СРСР, а сьогодні розвивається та скріплюється перед його нащадком – Росією.
Це намагання баламутити події і зустрічі походить саме з кремлівського джерела. Ним користуються кремлівські агенти і корисні ідіоти на Заході в США зокрема. Одначе те збаламучення настільки грубо пошите, що бути корисним ідіотом сьогодні не є оправданим.
До речі зустріч ДКК і Посольства України були просто для передачі інформацій. Немає найменшого доказу що Україна втручалася безпосередньо у виборчий процес США. Зрештою інформація подана Україною була доступна для дослідників спецслужб, та багато просто поінформованих політично людей. Манафорт мав своє бюро у Києві. Натомість, Росія намагалася впливати на вибори скритими нелегальними способами, між ними гакерством.
Президентом США сьогодні є Дональд Трамп на користь якого без сумніву працювала Росія. Ця справа є темою розслідуваня кількох Конгресових комісій та спеціального радника Департменту Юстиції США. для встановлення елементів злочину. Ніхто не розслідує чи старання України скомпромітувати Манафорта відбилися на результатах виборів бо це питання не кримінальне і не актуальне. Трамп і Путін були заочними друзями, взаємними шанувальниками які після зустрічі в Гамбурзі стали наочними приятелями. Чи це впливає на американсько-російські відносини і на світову безпеку? Без сумніву впливає.
На жаль це збаламучення просувають також і українсько-американські “корисні ідіоти”.
Колись Микола Хвильовий (який до речі не був повнокровним українцем але мав глибоке українське почуття) та інші були корисними ідіотами за часів СРСР. Багато з них пізнали остаточно дійсність, розчарувалися та гонорово покінчили власним життям немов покаяння за свої гріхи. Другі “корисні ідіоти”, напр. Родина Крушельницьких, трагічно закінчили свою роль розстрілом у лісах Сандермоху. Трагедії переважають над перемогами у нашій історії. Невже ж ми досі не навчились від помилок минулого. На сьогоднішній день треба врешті пізнавати ворога та з ним боротися, а не йти на услуги.
Навіть другий президент України Леонід Кучма який був вповні радянською людиною, олігархом з дружиною яка мабуть у житті не мовили по українськи зрозумів, що таке Росія. Бо Росія проявляється різними способами та особами. Сьогодні вона діє у владних структурах США, у самому Білому Домі. Україна не Росія писав Президент Кучма ,бо Росія це Гидра, яка переоформлюється у різні форми та діє там, де того найменше можна сподіватися. Вона використовує навіть тих, котрі думають, що вони чинять добро.
18 липня 2017р. . Аскольд Лозинський
