Порошенко …. Мушу визнати я в ньому сильно помилився. Закон про визнання України поза блоковим партнером США багато пояснив. Той перепочинок, який зумів зробити ПП, дав Україні дуже багато чого. Збережена Армія. Тил почав працювати на оборону. Консолідувалось суспільство. Зміцніли волонтери. Зараз Армія і її дух – багато вище того що було у вересні. Весь цей час поки багато хто, в тому числі і я, називав ПП боягузом, і майже всі в це вірили, ПП зумів налаштувати і підготувати Сенат США для прийняття епохального (а немає тут іншого слова) рішення щодо України.
Цей перепочинок, яку мужньо відстояли бійці на Східному фронті, істотно змінив ставлення Європи до Путіна. Який почав відверто підривну діяльність проти Глав Франції та Німеччини. Змінилося дуже багато …. Поки маріонетки ДНР хизувалися своєю “силою і незалежністю” а ПП зображував слюнтяя і боягуза – процес йшов повним ходом. І ось. Україна союзник США. Це увійде в Історію. Думаю більшість не скоро зрозуміє що сталося. А сталося те що Україна НІКОЛИ більше не буде союзником Росії. Причому це зроблено саме руками Путіна … І це тільки початок кінця. Початок Кінця як Путіна, так і самої Росії.
Відносно Росії – щиро шкода. Народ не влада. Народи Росії чекає розпад і страждання і це перехлесне все що було на Донбасі, як за ступенем жорстокості, так і за масштабами. Російський народ цього не заслужив. Але така логіка подій. Ця логіка може істотно прискоритися, якщо Путін ризикне на відкрите вторгнення в Україну з метою врятувати ситуацію взагалі і Росію, яку він вважає своєю зокрема. Відповідь США буде страшна. Ні не війна танками. Почнуть з відключення SWIFT. Цього народ РФ не витримає. Це крах економіки і доходів громадян, які вже впали в 2 рази.
Геополітична комбінація розіграна ідеально і на межі фолу. Розвалити велику країну руками і амбіцією старіючого і “геніального” власного президента. Я не відчуваю радості, але невблаганна послідовність подій останніх 7 місяців не залишає нам шансів ні на співчуття ні на можливість їм допомогти. Слов’янський світ розколотий назавжди і безповоротно. Не нами. І не американцями. А руками шкіпера, який з’їхав з глузду і розігнав стару баржу до швидкості скутера, і впевнений, що вона допливе, не зважаючи ні на рифи ні на прогнилі дошки корпусу.
Це доля всіх диктатур. Коли енергійний і розумний політик в молодості, стає мертвим якорем для своєї ж країни наприкінці свого терміну …. Гітлер, Чаушеску, Муссоліні, Хуссейн – багато прикладів … Страждає завжди народ. який звик вірити і з якого вибили бажання думати і шукати інші шляхи розвитку. Але такі правила Великої політики.
Порошенко відіграв свою роль геніально. Залишається сподіватися що тепер він переключиться на економіку і ми побачимо реальні зрушення на краще. Дороги назад немає.
