Каїр, 2 січня (Reuters). Заступник лідера ХАМАС Салех аль-Арурі давно очікував удару ізраїльського безпілотника, який, за словами джерел безпеки, убив його в Бейруті у вівторок, через три місяці після несподіваного транскордонного нападу його групи, який спровокував руйнівну війну в Ґазі.
«Я чекаю на мученицьку смерть і думаю, що прожив надто довго», — сказав він у серпні, закликаючи палестинців на окупованому Ізраїлем Західному березі річки Йордан взяти до рук зброю на тлі сплеску насильства.
Його вбивство сталося у вирішальний момент для організації, оскільки Ізраїль намагається знищити її у відповідь за атаку 7 жовтня, коли бійці ХАМАСу лютували на другому боці кордону, убивши 1200 людей і захопивши 240 заручників.
Ізраїль давно звинувачує його у смертоносних нападах на своїх громадян, але представник ХАМАСу сказав, що він також був «в центрі переговорів» щодо результатів війни в Ґазі та звільнення заручників, які вели Катар і Єгипет.
«Хто б це не зробив, він завдав хірургічного удару керівництву ХАМАСу», — сказав Марк Реґев, старший радник прем’єр-міністра Ізраїлю. Ізраїль зазвичай не підтверджує і не спростовує відповідальність за такі атаки.
Хоча Арурі був менш впливовим, ніж лідери ХАМАСу в Ґазі, він вважався ключовим гравцем руху, керуючи його операціями на Західному березі річки Йордан, вигнанцями в Сирії, Туреччині, Катарі та, нарешті, в Лівані після тривалого перебування в ізраїльських в’язницях.
Як високопосадовець групи в Лівані він відіграв велику роль у зміцненні відносин ХАМАСу з ліванською шиїтською групою Хезболла, а через неї з Іраном, головним спонсором обох груп.
Арурі кілька разів зустрічався з лідером Хезболли Хасаном Насраллою, а також з іранськими офіційними особами в Лівані та джерелами ХАМАСу, які сказали, що він працював з ними для координації позицій щодо конфлікту в Ґазі.
ХАМАС підтвердив його смерть, але нічого не прокоментував. Союзна група «Ісламський джихад» у вівторок пообіцяла помститися за його вбивство, заявивши, що воно «не залишиться безкарним».
У ХАМАСі Арурі описували як провідного прихильника примирення між ворогуючими палестинськими угрупованнями, який мав хороші стосунки з ФАТХ, партією палестинського президента Махмуда Аббаса, яка панує на Західному березі.
ХАМАС і ФАТХ ворогували протягом багатьох років, ведучи коротку громадянську війну в 2007 році, коли ХАМАС захопив владу в Ґазі, хоча конкуруючі організації продовжували періодично проводити переговори.
Але коли справа дійшла до конфлікту з Ізраїлем, Арурі вважали прихильником жорсткої лінії.
Він допоміг створити військове крило угруповання «Бригади Ізз ель-Дін аль-Касам», і Ізраїль звинуватив його в організації смертоносних атак протягом багатьох років. У ньому говориться, що він стоїть за викраденням і вбивством трьох ізраїльських підлітків на Західному березі річки Йордан у 2014 році, акт, який спровокував семитижневий напад Ізраїлю на Ґазу, в результаті якого загинули 2100 палестинців.
Напади
Оскільки ізраїльська окупація Західного берега продовжується, єврейські поселення розширюються, а палестинська державність стає все більш віддаленою, Арурі сказав, що «немає іншого варіанту», окрім як брати участь у тому, що він назвав всебічним опором.
Він був одним із високопоставлених чиновників ХАМАСу, який стояв за потужною експансією угруповання на Західний берег, де його бойовики здійснили серію нападів на ізраїльських поселенців протягом останніх 18 місяців.
Кілька перестрілок минулого року відбулися невдовзі після того, як Арурі виступив із телевізійними погрозами Ізраїлю.
Оскільки лідери угруповання в Ґазі Ях’я Сінвар, Мохаммед Дейф і Марван Ісса глибоко переховувалися, Арурі брав активну участь у переговорах щодо війни, заявивши в грудні, що більше заручників не буде звільнено, доки не буде повного припинення вогню.
Будучи членом політбюро ХАМАСу під керівництвом головного лідера угруповання, що базується в Катарі, Ісмаїла Ханіє, Арурі добре звик вести діалог, навіть непрямий, зі своїми запеклими ворогами ізраїльтянами.
У 2011 році, невдовзі після свого звільнення з в’язниці, Арурі був одним із переговорників ХАМАСу, які брали участь у обміні в’язнями з Ізраїлем, який група сподівається відтворити після нинішньої війни з використанням заручників, захоплених 7 жовтня.
Арурі, який народився поблизу Рамалли на Західному березі річки Йордан у 1966 році, був першим новобранцем ХАМАСу, приєднавшись до руху, коли він був створений у 1987 році, коли палестинці розпочали своє перше повстання “Інтифаду” проти ізраїльської окупації.
Його ув’язнили в 1992 році, за рік до того, як керівництво ФАТХ погодило угоди в Осло з Ізраїлем, визнавши його існування та відмовившись від збройної боротьби на користь переговорів про створення палестинської держави.
ХАМАС відкинув такий підхід, і коли Арурі був звільнений у 2007 році, він незабаром повернувся до боротьби.
Він знову був ув’язнений до 2010 року, коли ізраїльський суд видав наказ про його видворення.
Він провів три роки в Сирії, перш ніж переїхати до Туреччини, поки Ізраїль не натиснув на Анкару, щоб змусити його залишити країну в 2015 році.
З тих пір він живе в Катарі та Лівані, працюючи в офісі ХАМАСу в районі Дахіє в Бейруті, оплоті Хезболли, до раптового удару у вівторок.
Репортаж Нідаля аль-Муґрабі, авторство Анґуса Макдауолла, редагування Говарда Ґоллера
