Виборча кампанія 2012 року формально розпочинається наприкінці липня і триватиме три місяці після чого український парламент має оновитись за рахунок депутатів-списочників та депутатів-мажоритарників.
Ситуація з першими є більш-менш прогнозованою: будь-хто може знайти в Інтернеті рейтинги різних соц. досліджень та вже зараз можна приблизно спрогнозувати, хто потрапляє в Верховну Раду та в якій кількості. Щодо депутатів-списочників залишається одна значна інтрига: які люди потраплять в прохідну частину списку своєї партії та як виборці та громадськість сприймуть деяких «зірок» політичного процесу. Хочеться вірити, що хоча б для покращення іміджу політичні сили будуть змушені «розбавляти» списки новими персонажами.
Що ж до другої половини майбутньої Ради – депутатів-мажоритарників – відкривається заплутана ситуація. Тут сьогодні запитань більше, ніж відповідей.
На всіх округах розгортається масштабна азартна гра, у якій багато хто прагне зірвати джек-пот: провладні кандидати, опозиційні, представники інших політичних сил та «незалежні» бізнесмени, які досягнули значних висот в підприємницькій діяльності, а тепер сподіваються на прихильність долі і в політиці. Останні готові витрачати свої фінансові ресурси лише як майбутні інвестиції в розширення або просто захист свого бізнесу від «несподіваної» активності різних контролюючих органів.
Щоб копнути глибше, для розуміння політичних процесів, які розгортаються в регіонах, пропонуємо зосередити увагу на окремо взятому одномандатному виборчому окрузі. Наприклад, мажоритарний округ №200 з центром в м. Умань, Черкаської області.
Даний округ майже не зазнав змін у порівнянні із минулими виборами. Він розташований в самому центрі України та, мабуть, відображає ситуацію, яка склалась у багатьох округах. Коротко описуючи ситуацію, можна сказати, що тут «дело ясное, что дело темное». Але ми спробуємо роздивитись детальніше політичні баталії на вотчині Гонти і Залізняка, хоча б тому, що інтрига зберігається, а напруга зростає.
Першим на окрузі «засвітився» ще восени минулого року аграрій Андрій Крохмаль, родом із Монастирища (входить до меж округу). Він є депутатом Черкаської обласної ради від Партії Регіонів, хоча на виборах 2006 року йшов від УНП в ту саму раду. Команда Андрія Аркадієвича обрала примітивну, але, на їх погляд, результативну тактику: привітання в місцевих газетах з будь-яким святом своїх виборців, статті про добрі справи, що мали місце в регіоні та спонсорування важливих подій, неяскраві біг-борди у великій кількості. Хоча до початку своєї активності даного депутата обласної ради ніхто в м. Умань не знав (в місті проживає половина всіх виборців округу), після доволі витратної кампанії його почали впізнавати та… просити фінансову допомогу на ремонт доріг, будинків та вирішення інших побутових проблем. Але фінансові ресурси мають властивість рано чи пізно закінчуватись. З початком літа активність можливого майбутнього провладного кандидата зійшла до мінімуму.
Ще не відбувся з’їзд обласної організації Партії Регіонів та остаточне затвердження кандидатів може здивувати як Андрія Крохмаля, так і інших кандидатів в округах Черкаської області, які вірили в офіційну підтримку партії влади на майбутніх парламентських виборах. Адже зараз залишається багато центрів впливу у Партії Регіонів і хто остаточно отримає «одобрямс» і адміністративну підтримку важко прогнозувати. Мабуть, саме тому Андрій Аркадієвич взяв паузу і чекає на офіційне оприлюднення списку кандидатів-мажоритарників по Черкаській області і по Уманському округу зокрема. Другим і найбільш імовірним кандидатом від Партії Регіонів по Умані називають батька «тендерної мафії», депутата-тушку родом з БЮТ, Антона Яценка і хоча до Уманського округу він жодного відношення не має, десантування тушок у Центральній Україні може носити масовий характер, про це попереджав свого часу і Микола Томенко.
А що ж опозиція? Заплутано складається ситуація в Об’єднаній опозиції. Згідно з результатами попередніх виборів та соціологічних досліджень видно, що уманчани, що є типовим для Центральної України, переважно підтримують демократичні сили, що може створити хороші передумови для перемоги опозиційного мажоритарника, але… На початок липня у опозиціонерів досі немає узгодженого кандидата по виборчому округу №200. Наприкінці квітня в середовищі об’єднаної опозиції називалося ім’я Андрія Юсова – одного з лідерів ПОРИ, учасника «Холодноярської Ініціативи» з уманським корінням. У ЗМІ з’явилася інформація, щодо висунення його представником Об’єднаної опозиції по Уманському по округу.
Та представник Уманського осередку Фронту Змін Максим Поляков також виявив бажання балотуватись. Для цього він залишив посаду заступника міського голови з економічних питань, а на прес-конференції в УНІАН розповів, як йому важко було співпрацювати із «регіональним» мером Бодровим протягом попередніх років. Після гучного «гупання дверима» даний кандидат позиціонує себе єдиним представником від опозиції. Хоча секретар міської ради Аркадій Рибак нагадав йому про плідну співпрацю із Партією Регіонів, що мала свій початок ще в «Молодих Регіонах» в часи Помаранчевої революції. Потім Максим Поляков був членом Партії Литвина і тільки опісля став «фронтовиком» і, перебуваючи в опозиції, зумів увійти до більшості у міській раді разом з регіоналами та комуністами.
Поки партія влади та опозиціонери не можуть визначитись із представниками, бізнесмени також замислюються про спробу обійти як провладних, так і опозиційних кандидатів. Прикладом у м. Умань може слугувати молодий бізнесмен, президент Асоціації виробників молока України Андрій Дикун. Хоча його кампанія також поки не відрізняється креативністю та яскравістю, для збільшення своєї впізнаваності бізнесмен масово друкується у місцевих газетах, інколи поруч із конкурентом Андрієм Крохмалем, розміщує свої статті та проводить невеликі акції «добрих справ», роздає побутову техніку медичним та соціальним установам. Подейкують, що він уже заручився підтримкою партій Кличка та Наталі Королевської. Бізнесмен уникає обговорення гострих політичних питань та протистояння влада-опозиція, можливо для того, щоб залишити собі свободу маневру у майбутній Верховній Раді. По всій країні самодостатні підприємці приглядаються до можливості балотуватись на виборах. Хоча ніхто не може гарантувати, що при успішному закінченні кампанії, адміністративний тиск не збільшиться на їхні підприємства, заводи, газети і вони не змушені будуть перейти до провладної більшості, поступившись власною незалежністю.
На сьогоднішній день по Уманському виборчому округу відкрито агітують за себе лише вище- перераховані громадяни. Але ми впевнені, що по факту набагато більше буде бажаючих спробувати свої сили у боротьбі за мандат депутата Верховної Ради. Містом ширяться чутки про потенційну участь в передвиборчих баталіях ще таких відомих людей як Ігор Смешко, колишній голова СБУ та Микола Наконечний, дійсний мер м. Христинівка, що входить в округ №200. Переконані, що даний список не є остаточним та буде змінюватись під впливом різних факторів.
Уманський округ та вся Центральна Україна є тим полем, де демократичні сили повинні однозначно вигравати, при чому з великим відривом, проте легкою ця перемога не буде. Час для маневрів вичерпано, необхідно переходити до активних дій та чи готова до них опозиція?
Микола Лупинос,
Умань, громадський активіст
