Готовність до територіальних поступок
Нещодавно у New York Times вийшла редакційна стаття, де, зокрема, можна було побачити певний заклик до «територіальних поступок» з боку України. За декілька місяців до повномасштабного вторгнення співробітники КМІС мали ряд розмов з представниками західних ЗМІ і ми можемо відзначити, що часто простежувалося досить глибоке нерозуміння реалій України та українців, навіть попри ряд надійних результатів соціологічних опитувань (що далі продовжилося у формі «Київ упаде за 3 дні» та інших подібних «експертних» міркуваннях західними «спеціалістами»).
У нещодавньому опитуванні ми загалом поставили запитання про готовність територіальних поступок для досягнення миру. Як можна бачити, для 82% респондентів жодні територіальні поступки не є припустимим. Лише 10% вважають, що для досягнення миру і збереження незалежності можна відмовитися від деяких територій.
Графік 1. З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з Росією Ви згодні в більшій мірі?
У всіх регіонах України більшість населення проти будь-яких територіальних поступок. Навіть на Сході, який зараз зазнає інтенсивних боїв, 68% проти поступок (готові на поступки – лише 19%), а на Півдні – 83% проти поступок (готові – лише 9%).
Графік 2. Готовність до територіальних поступок у регіональному вимірі
Також важливо бачити, що серед респондентів, що зараз проживають на окупованих територіях, 77% проти будь-яких територіальних поступок (готові на поступки – 18%). При цьому серед тих, хто після 24 лютого 2022 року виїхав з територій, які були окуповані, 82% виступають проти будь-яких поступок (підтримують поступки – лише 5%).
Графік 3. Готовність до територіальних поступок залежно від того, де зараз проживає респондент
Пояснення щодо технологій соцопитування: Упродовж 13-18 травня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer–assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% – для показників, близьких до 10%, 1,1% – для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, але при цьому отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення. Ознайомтесь, будь ласка, нижче з додатковими коментарями щодо факторів, які впливають на проведення соціологічних опитувань у воєнних умовах.
А. Грушецький. Методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни.
Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх 3 місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців).
Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. Перед початком польового етапу за даними ООН оцінювалося, що близько 6 млн українців – дорослих і дітей – виїхали з України. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Відповідно, серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) близько 10% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 15% респондентів цього опитування – це ВПО).
Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Досвід проведення опитування показує, що для більшості окупованих територій є технічна можливість встановлювати контакт з жителями та проводити інтерв’ю з ними (звісно, якщо вони відчувають себе в безпеці). Загалом, 4% респондентів на момент інтерв’ю проживали на окупованій території (а ще 3% проживали до 24 лютого 2022 року у населених пунктах, які були окуповані, але виїхали з них на підконтрольну владі України територію). У випадку територій з активними воєнними діями, то вони охоплюють незначний відсоток серед загалом населення України (хоча при цьому ми не можемо забувати трагічність положення, в якому опинилися ці люди). Крім цього, значна частина населення окупованих територій та територій з воєнними діями, переїхали в більш безпечні місця на підконтрольній владі України території (або закордон). Відповідно, скоріше за все, не більше 1-2% дорослого населення України є недосяжними для опитування через ці фактори.
На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян).
Ми провели невеликий методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником. Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти.
Враховуючи наші власні спостереження і досвід проведення опитувань за багато років, ми все-таки зберігаємо оптимізм, що здебільшого респонденти щиро відповідають на запитання. Крім цього, ми припускаємо, що демографічні категорії громадян, які виїхали закордон і недосяжні для телефонного опитування, щонайменше зараз не відрізняються дуже істотно за рядом змістовних настроїв від аналогічних демографічних категорій громадян, які залишилися в Україні.
У підсумку, на нашу думку, ми маємо говорити про деяке зниження репрезентативності та зростання похибки (крім зазначеної раніше формальної похибки додається певне систематичне відхилення через розглянуті вище фактори), але при цьому отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Додаток 1. Формулювання запитань з анкети
З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з Росією Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ЗАЧИТУВАННЯ
(% серед усіх респондентів)
| 100% у стовпчику Регіон: де проживали до 24 лютого 2022 року | Україна в цілому | Захід[1] | Центр | Південь | Схід |
| Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може відмовитися від деяких своїх територій | 10 | 8 | 9 | 9 | 19 |
| За жодних обставин Україна не має відмовлятися від жодних своїх територій, навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності | 82 | 84 | 85 | 83 | 68 |
| ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) | 8 | 7 | 6 | 7 | 12 |
| ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 |
[1] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.
