За встановленим порядком, із 2 квітня 2023 р. росія протягом місяця головує в Раді Безпеки ООН.
Рада складається загалом із 15 членів, серед яких США, Китай, Франція, росія та Велика Британія є постійними, а 10 інших обирає Генеральна Асамблея на дворічний термін. Місце країни, що головує в Радбезі ООН, змінюється щомісяця, а черговість визначається в алфавітному порядку назв англійською мовою.Прогнозована подія викликала неабияке обурення інших членів ООН.
Постійна представниця країни в ООН Л. Томас-Грінфілд наголосила, що росія використовуватиме своє місце в Радбезі для поширення дезінформації.
Представник України в ООН С. Кислиця заявив, що росія, яка чинить воєнні злочини та обстрілює українські міста, не може головувати в РБ.
Міністр закордонних справ Польщі З. Рау не чекає нічого конструктивного від цього головування і вважає, що квітень буде марною тратою часу в ООН.
Постійний представник Естонії в ООН Р. Таммсаар оприлюднив звернення від імені Естонії, Литви та Латвії, де квітневе головування Росії у Радбезі ООН назване «ганебним, принизливим та небезпечним».
Що головування дало росії?
росія неодноразово зловживала своїм головуванням у РБ ООН – востаннє у лютому 2022-го, коли використала свій статус для поширення фейків про «нелегітимний київський режим», ситуацію на Донбасі та шкоду економічних санкцій. У статусі члена РБ рф зловживала правом вето, перешкоджаючи ухваленню резолюцій, які засуджували її вторгнення в Україну. Чого досягла рф цього разу?
По-перше, голова РБ ООН керував усіма проєктами резолюцій, мав останнє слово для призначення спеціальних доповідачів із важливих для міжнародного миру та безпеки викликів та гальмував обговорення гострих для кремля тем.
З іншого боку, за тимчасовими правилами процедури, у разі розгляду РБ питання, з яким так чи інакше пов’язана головуюча делегація, вона має передати своє головування на це засідання делегації, яка йде наступна за списком. Тобто під час розгляду «українських питань» росія мала передати на цей день головування делегації Швейцарії. Саме тому росіяни ніяких питань, що стосуються України, на квітень не закладали.
По-друге, рф тимчасово отримала найважливіший міжнародний інформаційний майданчик для просування своїх меседжів. Чим і скористався міністр закордонних справ с. лавров, який під час засідання звинуватив США у безпідставності права говорити від всього світового співтовариства, колективний Захід – у просуванні своїх правил на міжнародній арені, а МВФ – у перетворенні на інструмент для досягнення військових цілей США. Крім того, для послаблення позицій Заходу лавров заявив про необхідність розширювати склад Радбезу за рахунок африканських та азійських країн, довів кремлівське бачення завдань «сво» в Україні та запевнив, що розглядати «українське питання» у відриві від геополітичного контексту неможливо.
По-третє, кремль намагатиметься використати цю нагоду для спростування звинувачень у жахливих воєнних злочинах в Україні та дискредитації рішення Міжнародного кримінального суду стосовно путіна. Російські дипломати вже пробують просунути в порядок денний Радбезу проведення у квітні «неформального засідання» з позиціонування депортації дітей з України як «порятунку».
Що робити?
Скандальне головування росії в РБ свідчить про потребу реформувати ООН, адже рф не має морального і політичного права бути не тільки в Раді Безпеки, а і взагалі в ООН. Саме такий процес ініціювала Україна у грудні 2022 р. Підставою стало грубе порушення пункту 2 Статті 4 Статуту ООН, коли рф без жодних статутних підстав автоматично набула членство в Організації після розпаду срср. Українські посадовці наголошують, що рф має пройти визначений міжнародно-правовий шлях набуття членства в Організації, з подальшим голосуванням в Генеральній Асамблеї щодо доцільності прийняття рф до складу РБ.
Іншим способом відсторонити російського представника від участі в засіданнях РБ ООН є використання процедури заперечення його присутності. Важливим є те, що для ухвалення такого процедурного рішення достатньо 9 голосів, право вето не застосовується.
Запропоновані сценарії дуже складні в реалізації, адже у Статуті ООН не передбачено можливості позбавлення країни постійного членства у Раді Безпеки. Для виключення країни з ООН потрібна згода двох третин членів Генасамблеї ООН та одностайне схвалення цього рішення Радою Безпеки. Наразі більшість країн-членів ООН не готові підтримати таку ініціативу. Крім того, міжнародне співтовариство вбачає у виключенні росії з ООН ризики ескалації та втрати контролю над ситуацією.
Отже, поки питання участі рф в ООН залишається дискусійним, головним завданням світового співтовариства буде захист статуту ООН від руйнівного російського впливу.
