Переді мною монографія доктора історичних наук Павла Гай-Нижника «Росія проти України (1990-2016 рр.): від політики шантажу і примусу до війни на поглинання та спроби знищення».
Власне, назва говорить сама за себе. Про актуальність також говорити зайвий раз не треба – тут все і так зрозуміло. Але все таки, чим відрізняється ця праця від сотень інших, присвячених боротьбі українців з одвічним ворогом?
Тут я зазначу, що Павло Гай-Нижник чи не першим зібрав і систематизував увесь той обсяг матеріалів, які свідчили на користь намагань російських політичних еліт (як офіційної влади, так і не провладних політиків) втягти Україну в орбіту впливу РФ, а потім і приєднати до неоімперії – від 1990 року і донині. Ознайомившись з книгою, ми розуміємо, що в Росії заходи, спрямовані на «повернення» України, почалися одразу ж, як СРСР реально захитався.
Історик, використовуючи першоджерела, детально зупиняється на всіх факторах, які призвели до теперішньої війни – історичних, політичних, соціальних, гуманітарних, інформаційних, економічних, дипломатичних, безпекових.
Гай-Нижник послідовно «розбирає по частинах» передумови виникнення збройного конфлікту, фактами і цифрами доводячи, що гібридна війна РФ проти України велася задовго до 2013-2014 рр.
Доба сучасної російсько-української війни також широко висвітлена в книзі, але, що важливо, автор не лише констатує ситуацію, але й пропонує своє бачення пошуку шляхів деокупації Криму і Донбасу.
Попри переважно науковий (або радше науково-публіцистичний) стиль монографії, остання читається і сприймається легко, тому її цілком можна рекомендувати не лише експертам з тематики російсько-українських взаємин і науковцям, але й пересічним українцям, особливо – молоді, яка навряд-чи пам’ятає ті часи, коли Росія взялася за розв’язування гібридної війни проти України.
Сергій Пархоменко-Багряний, УІС
