Ігор Лосєв
Такі запитання почали виникати після візиту до Москви китайського деспота Сі Цзіньпіна. Його перемовини з російським деспотом Путіним досі становлять таємницю. А газетні статті з цього приводу рясніють загадками. Багато журналістів і політиків намагаються зрозуміти китайські натяки товариша Сі.
Але на загал майже все зрозуміло. Сі приїхав оглянути володіння, що можуть стати власністю великого Китаю.
Як відомо, більша частина Росії знаходиться в Азії, а не в Європі.
Там, на цих землях від Уралу до Далекого Сходу живуть 24 мільйони росіян. Нещодавно Путін повідомив, що не 24,а вже тільки 12 мільйонів. А в одній тільки прикордонній з РФ китайській Маньчжурії живе 150 мільйонів китайців. Майже всі поклади корисних копалин РФ знаходяться на території на схід від Уралу.
Китайці вже тепер активно цю територію опановують, Китай має велику кількість надмірного населення, тому ці громадяни КНР приїжджають на нові землі, одружуються з російськими жінками, котрі охоче йдуть за них заміж, бо китайці мало п’ють спиртного, не б’ють дружин, дбають про родину, трудівники. Російські чоловіки конкуренції з ними не витримують.
Отже, можливо там з’явиться новий етнос, який може назвати «русокити» чи «киторуси». Китайців у Сибіру і Далекому Сході стає дедалі більше. Ще в радянські часи побутував анекдот, що китайці проникатимуть на ті території дрібними групами по 3-5 млн. осіб…
Зрозуміло, що КНР візьме під свій контроль російський газ, нафту, ліси тощо. Колись М. Ломоносов писав, що російська могутність буде збільшуватися за рахунок Сибіру. Так, тільки тепер це буде китайська могутність. 140 млн росіян не втримають тиску 1 млрд. 700 мільйонів китайців. Ми же знаємо з курсу фізики, що буває, коли простір високого тиску опиняється поруч з простором низького тиску… На російській території до Уралу землі практично порожні, вільні від людей… РФ у цій ситуації могло б врятувати НАТО, але 70 років Росія жбурляла в НАТО болотом, малюючи його лише чорними фарбами. Хто ж тепер зачистить Росію від великого китайського сусіда? Ніхто! Якщо завтра потужна китайська армія почне окуповувати азійські території Росії, то вона аж ніяк не зможе цьому протистояти. Звісно, КНР не від того, щоб руками Росії отримати Україну, котру сприймають як російський посаг при входженні РФ «під високу руку» Пекіна але може цього і не потребувати, маючи чудові перспективи щодо російських земель. Та й героїчний спротив українського війська не тільки перекреслив бажання Китаю щось тут мати, а навіть суттєво зменшив апетити Пекіну щодо загарбання Тайваню…
А поки що Китай натякає РФ, що на неї чекає в процесі «дружби» з Піднебесною імперією. На всіх офіційних китайських картах поміняли назви російських (поки що) міст на їхні споконвічні китайські. Виявляється, що справжня назва Хабаровська – Бо Лі, а Владивостока – Ханьшеньвей.
Росія вже була в XIII-XIV-XV ст.ст. органічною частиною великої Монгольської імперії, куди входив також Китай.
А Іван Лютий, великий князь московський уже в XVI ст. офіційні документи підписував так – «хан московський».
Росіяни (принаймні більшість) звикнуть жити в азіатській країні,реалізуючи свою азійську природу.
А ми, Україна, будемо жити і розвиватися разом з усім цивілізованим західним людством.
Може там, у Китаї, росіяни нарешті заспокояться і перестануть тероризувати цілий світ, знайшовши такий любий їм жорский порядок і поклоніння імператору.
Колись китайський філософ Кун-цзи (відомий європейцям як Конфуцій) проголосив: «Народ – це трава. Імператор – це вітер. Вітер повіяв і трава схилилася».
Може, то і є той самий ідеал, котрого постійно шукають росіяни?
