Святослав Караванський
Коли для збереження цілости держави треба амнестувати низку осіб, що вчинили тяжкі злодіяння, то мудрі керівники, не вагаючись згоджуються на амністію зрадникам та убивцям. Саме такі обставини склалися в сучасній Україні.
Донецькі й луганські сепаратисти згодні піддатися владі Києва, якщо Київ їх амнестує. У київської влади нема кращого рішення цієї обставини, як погодитися на таке милосердя до негідників. Інтереси держави завжди вищі від міркувань помсти.
Але амнестування негідників та вороже наставлених до держави злочинців в Україні буде для московського Гітлера запорукою, що амнестовані убивці та зрадники у слушний момент вернуться до своєї антидержавної практики. Саме цього Україна не може допустити.
Тому амнестованих злочинців держава мусить позбутися, маючи на це державні закони безпеки. Потрібно лише удосконалити ці закони.
У низці европейських демократичних держав існує інститут позбавленн
громадянства осіб, які порушують закони держави. Цей інститут треба запровадити і в Україні. Верховна Рада мусить окремим законом надати право президенту позбавляти українського громадянства амнестованих злочинців. Саме амнестованих злочинців, бо поширити це право на инші категорії громадян наразі передчасно.
Громадська свідомість і моральні стандарти українських президентів, як показала практика Незалежности. ще не аж такі високі, щоб дозволити президентам мати вільну руку у позбавленні громадянства громадян України.
З чотирьох перших президентів незалежної України двоє (50 %) порушили присягу, дану українському народові. Про чинного президента можна буде говорити лише після закінчення каденції.
Тому право позбавлення громадянства наразі треба поширити лише на амнестованих злочинців
Пізніше положення цього закону належить занести і до Конститиції України.
Держава мусить убезпечити себе від можливих ворожих дій агентів іноземних держав. Дії таких агентів яскраво виявили себе в останніх подіях на Донбасі та в Криму.
*)Зберігаємо правопис автора
Автор – радянський політв’язень, зараз мешкає у США
