20 січня в Центрі національного відродження відбувся круглий стіл до Дня Соборності України «Соборність України:1919-2012. Реальність чи ілюзія?», організований ЦНВ, Українською Інформаційною Службою за сприяння громадянської ініціативи «Оновлення країни».
В заході взяли участь Михайло Ратушний – голова УВКР, Тарас Рондзістий – директор Центру національного відродження, Вахтанг Кіпіані – головний редактор інтернет-видання «Історична правда», Роман Круцик – Голова КМО товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса, Остап Кривдик – політолог, Сергій Пантюк – літератор, громадський діяч, Віктор Рог – головний редактор газети «Шлях Перемоги», Сергій Пархоменко – Українська Інформаційна Служба, Валерій Малькін – представник громадсько-політичної організації «Українська справа», Сергій Кузан – голова ВМГО «Молодіжний Націоналістичний Конгрес».
Експерти обговорили питання як історичного підґрунтя здобуття соборної української держави, так і питання здобутків та перспектив досягнення порозуміння та єдності українського народу в сучасних політичних умовах.
Так, історик, головний редактор інтернет-видання «Українська правда» Вахтанг Кіпіані зазначив, що в сучасних умовах важливо зберегти ті здобутки, яких вдалося досягти за роки незалежності, і що варто не допускати перегляду деякими політиками мовного законодавства чи досягнень в гуманітарній сфері.
Головний редактор «Шляху Перемоги» Віктор Рог додав, що наразі слід поборювати всі сепаратистські дії, не давати ходу закликам, що, мовляв, варто відділити Галичину, Крим чи Донбас і тоді ніби то Україна заживе щасливим життям.
Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний, свідок і активний учасник подій 1989-1991 років, коли Україні відкрито почали відзначати День Соборності, вибудовували живий ланцюг між Києвом і Львовом, додав, що соборність варто визначати як процес, а не стан і тоді можна сміливо говорити про те, що вона відбулася.
Також учасники круглого столу закцентували свою увагу на помилках, які допускали політики в останнє десятиріччя, намагаючись скріпити дві частини України і досягти порозуміння між західними та східними українцями.
Роблячи висновок з дискусії, експерти дійшли спільної думки, озвученої Михайлом Ратушним, що прагнення українського народу до єдності перемогло дурість вітчизняних політиків.
ПРЯМА МОВА:
Роман Круцик, голова КМО товариства Меморіал імені В.Стуса: «Розповідаючи про незалежність і соборність, варто акцентувати увагу на тому, як за це змагали й жителі південно-східних регіонів України, тоді люди почнуть розуміти, наскільки прагнення до єдності українців стало загальнонаціональним явищем».
Михайло Ратушний, голова УВКР: «Треба сприймати соборність України як уніфікацію. Соборна України сильна перш за все своїм різноманіттям. Тому можна казати, що ми досягли соборності в межах країни, хоча вона є неповною без Кубані, Вороніжчини та інших етнічних територій. Ми повинні пам’ятати про тих українців, що складають нашу діаспору. Необхідно виборювати для них ті речі, які прописані в міжнародному праві. Українці на своїх етнічних землях, які не входять до складу нашої держави, повинні мати ті ж права, що їх мають румуни, угорці чи поляки в Україні. Ми повинні сприяти відновленню української церкви, української книги, українських газет на теренах, де мешкають наші брати, проводити студентські, наукові, культурні обміни з населенням тих територій, які межують з нашою державою. Тоді нам буде простіше досягти соборності в повній мірі».
Остап Кривдик, політолог: «На жаль, було чимало помилок, прорахунків, допущених попередньої владою, через які антиукраїнські сили почали розігрувати карту розколу. Проблема в тому, що «помаранчеві вожді» не виконували своїх обіцянок, зраджуючи власні ж принципи, коли справа доходила до виборів. Тому населення України розчарувалося в них і зневірилося, хоча між собою, насправді, українці західних та східних областей не мають жодної ворожнечі, як би хто не казав».
Сергій Кузан, голова ВМГО «Молодіжний Націоналістичний Конгрес»: «Вся нинішня ситуація на Сході України, в якій дехто хоче бачити «розкол», насправді полягає в тому, що населення східних областей не бачить альтернативи тим політикам, яких вони обирали. Їм треба її запропонувати. Зі свого досвіду знаю, що на Сході готові підтримати й тих, кого вважають «бандерівцями», для цього всього-на-всього треба вирішити їх, мешканців східних та південних регіонів, насущні проблеми».
Сергій Багряний, УІС
