Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення дослідження:
8-21 жовтня 2018 р.
-
За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у жовтні 2018 року 31% респондентів оцінюють рівень професіоналізму та компетентності лікарів в Україні як високий (у червні таких було 39%). Натомість 51% мають протилежну думку (у червні – 54%). Відносно краще оцінюють компетентність лікарів на Заході, при цьому у цих же областях майже чверть респондентів вагалися з відповіддю у цьому питанні. Також кращі оцінки професійності лікарів давали ті, у кого в родині є медики або ж ті, хто особисто знає свого сімейного лікаря.
-
Майже дві третини заявили про те, що знають свого сімейного лікаря або терапевта, 32% – не знають. Відносно вищий рівень обізнаності спостерігається на Заході, у сільській місцевості, серед жінок та людей старшого віку.
-
Більше 80% (як і у червні ц.р.) чули про національну програму «Лікар для кожної сім’ї». Високий рівень обізнаності спостерігається у всіх макрорегіонах та демографічних категоріях.
-
56% заявили, що вже обрали свого лікаря і підписали з ним договір (у червні – 36%), 42% сказали, що цього ще не зробили. Вищий рівень мобілізації у підписанні договорів з сімейним терапевтом спостерігається у західних та східних макрорегіонах, серед жінок та старших опитаних.
-
76% тих, хто вже уклав угоди з сімейним лікарем, задоволені ним, і лише 6% висловили невдоволення. 18% вагалися із оцінками. Третина опитаних серед змін, які вони помітили після укладання контракту з сімейним терапевтом відзначили, що лікар був до них уважнішим та ввічливішим. 13% зазначили, що було легше потрапити на прийом, 9% сказали, що вони отримали безкоштовні препарати у свого лікаря, по 8% заявили, що побачили кращі умови прийому (ремонт, сучасне обладнання і т.п.) або ж, що вони отримали направлення на безкоштовні лабораторні тести. З іншого боку 25% зазначили, що не побачили жодних змін після укладання договору, а ще 22% взагалі не були у свого лікаря після підписання контракту.
-
66% заявили, що чули про програму «Доступні ліки», за якою в аптеках надаються безкоштовні препарати пацієнтам з хронічними захворюваннями, такими як діабет II-го типу, серцево-судинні захворювання та бронхіальна астма. 33% нічого не знають про неї. Вищий рівень обізнаності спостерігається серед мешканців південно-східних регіонів, жінок та старших респондентів.
-
19% зазначили, що особисто, або ж їхні близькі родичі (чоловік/дружина, діти, бабусі/дідусі, брати/сестри тощо) брали участь у програмі «Доступні ліки» (найбільше таких серед старших, жінок та тих, у кого в родині є медики). Натомість 78% сказали, що не брали участі у цій ініціативі. Майже половина тих, хто взяв участь у програмі «Доступні ліки», заявили, що вона є успішною. З іншого боку 39% – протилежної думки. 63% зазначили, що в рамках цієї програми вони задоволені територіальною доступністю аптек, які беруть участі у цій ініціативі (32% – не задоволені). 57% висловили задоволеність наявністю медичних препаратів у аптеках (39% – не задоволені), 50% сказали, що задоволені якістю медичних препаратів (41% – не задоволені).
-
46% опитаних зазначили, що протягом останніх 12 місяців у них не просили заплатити хабаря за лікування (у червні таких було 56%), лише 7% зазначили, що у зіткнулися з фактами корупції під час отримання медичних послуг, 41% сказали, що не відвідували лікаря за цей період. Лише 14% сказали, що робили подарунок (у вигляді цукерок, алкоголю тощо) в якості подяки за лікування або медичні послуги протягом останніх 12 місяців (у червні таких було 27%). 40% зазначили, що не мали такого досвіду, 41% – не відвідували лікаря останнім часом.
-
56% опитаних вважають Міністерство охорони здоров’я важливим для себе та своїх родин. У свою чергу 32% опитаних висловили протилежну думку. Про важливість профільного міністерства відносно частіше висловлювалися мешканці західних та центральних регіонів, жінки, та ті, у кого в родині є медики.
