Тарас Колісник, журналіст, м. Київ
Приводом для скандальної перепалки між республіканською «владою» Криму і російським федеральним урядом наприкінці року стала суперечка про управління кримськими грошима.
А все почалося з того, що на круглому столі, котрий відбувся усередині грудня під назвою «Крим та виклики для Росії. Розвиток в умовах санкцій», так званий «глава» Криму Сергій Аксьонов заявив, що з передбачених на 2015 рік 15 млрд. руб. федеральної цільової програми (ФЦП) з розвитку Криму «досі не було перераховано ні копійки». На це анонімне джерело в уряді, заявило «РИА Новости», що «професіоналізм і якість роботи влади Криму викликають серйозну заклопотаність». У тому, що виконання Федеральної цільової програми було перенесено на наступний рік, винна кримська влада, а не федеральний уряд», – пояснювало агентству «джерело».
Обговорення продовжив прес-секретар президента Дмитро Пєсков, закликавши згодом не зводити дискусію «в ранг кризи». Але чомусь у листопаді минулого року, за повідомленням того ж агентства, уряд РФ змушений був доручити Мінекономрозвитку та Мінфіну визначити розмір збитків, завданих російському бюджету після замороження на 2015 р. фінансування на розвиток Криму і Севастополя.
Не забарилися коментувати ситуацію вже на офіційному рівні й російські урядовці. Так, віце-прем’єр Дмитро Козак, який курирує Крим, намагався виправдати дії уряду, повідомляючи про те, що загальна вартість держпрограми «Соціально-економічний розвиток Кримського федерального округу до 2020 року» на 2015 рік складає 111,6 руб. За фактом виконання цієї програми виділено близько 95 млрд руб. У листопаді цього року уряд переніс 15,7 млрд. руб. на 2016 рік. Причина перенесення – у відсутності розробленої в установленому порядку документації, необхідної для забезпечення фінансування запланованих на поточний рік заходів. У результаті скандал між урядом і Аксьоновим виник через нерозуміння російських правил перерозподілу бюджетних коштів. Як пояснив Дмитро Козак, «тут рівно така ситуація, яка відбувається і в багатьох інших регіонах і навіть між федеральними органами виконавчої влади».
На тому самому круглому столі, з якого почався скандал, Аксьонов говорив, що просить від уряду «дозволу залишити можливість кримській владі укладати договори без конкурсних процедур» (тобто, в обхід Бюджетного кодексу та законодавства про держзакупівлі). «Нас поки знову не чують», – бідкався тоді Аксьонов. Дивна наївність самозванця – немов справді вірить, що в Кремлі не зможуть передбачити дерибану федеральних грошей, щоб погодитися на таке.
Якщо все ж говорити чемно, то Аксьонова в Москві могли зрозуміти так, що він вимагає ту бюджетну частку, в реалізації якої бере участь так звана регіональна влада. Проекти, в яких повинна брати участь та «влада», у 2015 році становлять 4,5 млрд руб.. Вони повністю фінансуються з федерального центру. Козак також повідомив, що Криму і Севастополю вже перераховано 28 млрд. руб. майже на 140 об’єктів, які в даний час проектуються. Мова йде про виконання 62% плану. За словами Козака, ще близько 1 млрд руб. буде перераховано до кінця 2015 р.. «Значна частина об’єктів у зв’язку з тим, що Крим і Севастополь не вкладалися в фінансовий рік, за пропозицією самої кримської влади, було перенесено на 2016 рік. Ми це зробили в листопаді », – сказав Дмитро Козак.
Важко сказати, хто тут більше бреше про «пропозиції». Але саме так відбувався перебіг подій на лінії Крим – Москва у грудні року, що минув.
І 22 грудня російський уряд на своєму засіданні, підбиваючи підсумки виконання бюджету за дев’ять місяців, зафіксував загальні проблеми з освоєнням бюджетних коштів усіма одержувачами кримської держпрограми. Основні витрати за цією програмою передбачені на будівництво Керченського мосту, магістрального газопроводу і енергомоста. За дев’ять місяців 2015 касові видатки на реалізацію програми склали 73,6 млрд. руб., або 65,9%.
Виходить, грошей ого скільки витрачено, але хто покаже, де той Керченський міст чи хоча б його частина, де магістральний газопровід і енергоміст?! Можливо, й не так вже дивно, що з усіх учасників «кримської програми» Аксьонов пішов на публічний скандал.
У зв’язку з такою ситуацією московським урядом було дано доручення утворити комісію, провести службове розслідування причин такої тривалої затримки освоєння коштів, – повідомив Дмитро Козак. Тому тепер комісія з представників Мінфіну і Мінекономрозвитку, яка вивчає це питання з листопада, за рішенням прем’єра Медведєва, посилена Генпрокуратурою РФ. Отже, підсумок дискусії про 4,5 млрд. руб. підведуть з участю правоохоронців. Любов вичерпано.
Не випадково інший аналітик – президент російського Інституту Близького Сходу Євген Сатановський в інтерв’ю агентству «News-Front» назвав ситуацію «важким випадком ідіотизму». «Не Туреччина винна в тому, що кримське керівництво за півтора року ні чорта не зробило ні з водою, ні з електроенергією, а тільки брехало, крало і байдикувати». За словами Сатановського, чиновники російського Криму не розуміють, що український період в Криму вже скінчився, і що вони тепер росіяни, і повинні жити і працювати за російськими законами. «У диверсіях на території Криму винна аж ніяк не турецька агентура, а кримські чиновники. Подивишся, скажімо, на те, як вони видають свідоцтва на землю – таке відчуття, що в Криму одні вороги сидять. Чи потрібно за це садити або розстрілювати? Потрібно, – заявив Є. Сатановський. – Але тепер інший час. Швидше за все, кримським чиновникам все зійде з рук, а вони ще й виставлять себе героями».
«Аксьонов ще не звик до субординації і до роботи в російської вертикалі влади», – каже інший російський аналітик, директор Центру політичних технологій Ігор Бунін. «Він думає, що це чудова гра: заявити, що уряд РФ дає мало грошей, і публічно посперечатися з Москвою. А в Москві це сприймається як порушення всіх норм пристойності », – каже він. З одному боку, нікому не подобається, наскільки снобістську позицію зайняв російський уряд у ставленні до недавно анексованого півострова, з іншого, – відповідь кримської влади також виявилася занадто різкою, як це сприйняли в Кремлі. В даному випадку всі учасники дискусії перейшли всілякі межі, – резюмує аналітик.
Проте Кремль явно боїться вчиняти найближчим часом якісь відставки в керівництві Криму, як це випливає зі слів того ж таки віце-прем’єра Козака. Бо це означало б, що Кремль спочатку віддав Крим в руки неперевірених і непрофесійних людей. Але якщо Аксьонов увійде в раж і конфлікт посилиться, то у виборі між урядом і регіональним керівництвом Кремль вибере уряд, прогнозує Ігор Бунін, – «і наслідки для керівництва Криму рано чи пізно настануть».
Крім того, в російському уряді з самого початку були роздратовані тим, що Аксьонов занадто часто намагається звертатися безпосередньо до президента, замість того щоб в штатному режимі вирішувати всі питання з кабміном, говорить близький до адміністрації президента співрозмовник.
А тим часом, на тлі дискусії про некомпетентність так званої «влади», в Криму пішли гучні затримання. 2015 рік загалом став непростим у взаєминах кримського керівництва та правоохоронних органів. Тільки за перші півроку пішли і потрапили під слідство шість (!) міністрів «уряду» Аксьонова, в червні в корупції також було запідозрено кілька високопоставлених кримських чиновників. А зовсім недавно співробітники ФСБ затримали голову адміністрації міста Феодосії Дмитра Щепеткова та його заступника Макара Макарова за підозрою у вимаганні хабарів в особливо великих розмірах. Хабар – то інші гроші, можливо, не бюджетні, але, очевидно, ці «керівники» добре знали, звідки їм взятися, щоб перекласти їх у власні кишені…
Де ж гроші, Крим?, – питає Москва. Де Керченський міст?, – здивовані в Сімферополі.
Авторський проект «Росія у власному дзеркалі»
