Початок грудня є знаковим для новітньої історії України. Після проведення першогрудневого референдуму в 1991-му році наша країна стала на шлях омріяної незалежності, який виявився довгим та тернистим. Ейфорія з кожним роком спадала, а надії розбивалися об твердий мур некомпетентності та неефективності високопосадовців ти інфантильну неміч суспільного загалу. В грудні 2004-го року внаслідок Помаранчевої Революції ми знову отримали шанс, і знову він не був використаний… І ось грудень 2013-го, ще такий недалекий, такий живий в нашій пам’яті…
«Свобода, правда, справедливість!» – напевно ці три цінності і мобілізували на Революцію Гідності мільйони українців на рідній землі та за її межами. Ці цінності та кров, пролита в їх обороні, і сьогодні спонукають нас не залишатися байдужими.
Річниці цих визначних подій спонукають до роздумів. Аналізуючи ситуацію, важко не втриматися від розпачливих висновків. Проте шлях здолає той, хто йде, але насамперед треба знати, яким шляхом іти, а для цього треба виразно окреслити мету. Куди, до чого ми хочемо прийти. Намалювати візію, образ майбутньої України. Якої України ми хочемо? Як її збудувати? На ці питання маємо дати чіткі відповіді. Деколонізація і декорупціоналізація! Ось завдання дня. Не вирішивши їх, ми не зможемо ступити далі жодного кроку. Видимість руху буде, але поступу вперед – ні.
Чи задоволені ми сьогодні існуючим станом? Однозначно – ні! Чи задоволені діями влади імітаторів? Однозначно – ні! Але відповідальність – цей синонім свободи – лежить на всій нації загалом і на кожному з нас зокрема. «Критикуючи – пропонуй, пропонуючи – демонструй, демонструючи – навчай!» Згідно цього принципу і маємо діяти.
Наш «марафон» щойно розпочинається. Не йдеться тут про тисячолітню історію, звитяжну, героїчну, трагічну… Ресурс поту і крові наших попередників – борців, митців і плугатарів не безкінечний. Сьогодні вже наші мозолясті долоні мають прикипіти до чепіг національного плуга і до руків’я національного молота та до гашетки національного кулемета.
На обрії – нова Україна, могутня, багата, справедлива, вільна і єдина.
Віктор РОГ
