Заява, яку було опубліковано після зустрічі лідерів-країн Північноатлантичного альянсу в Лондоні, дещо дивує своєю «особливою логікою».
Її можна сприймати двояко: типу ні «так», ні «ні». Бо, крім того, що там ні слова чомусь ні сказано про окупований вже шостий рік Росією Крим, ні про ситуацію на Донбасі, в ній проголошено про відкритість для діалогу з Російською Федерацією. При цьому сором’язливо додавши, що «коли дії Росії зроблять це можливим».
Можливо, що так завжди прийнято в «великій дипломатії», але коли подібні сигнали замовчування надсилаються Москві, яка й не думає припиняти свою агресію щодо Української держави, то мимоволі виникає відчуття того, що Україна залишається поза інтересами держав НАТО. Які, отримавши свого часу «парасольку безпеки» від Сполучених Штатів, воліють навіть не згадувати про Україну, яка вже скільки років героїчно захищає східні рубежі Європи від небезпеки, що надходить з боку Росії.
Ця заява написана так, що її можна потрактовувати, як кому тільки забажається. Все це на совісті тих європейських держав, для яких можливість співробітничати і торгувати з Росією є куди більш важливою, ніж існуючий світовий порядок і міжнародне право, що постійно грубо попираються Російською Федерацією.
Подібні заяви виглядають, як спроба надати «індульгенцію» Росії на її терористичну діяльність в Україні, прикриваючись тим, що на самі країни, котрі є членами Північноатлантичного альянсу, Російська Федерація, поки що, не нападала.
Все це виглядає як обіцянка протягнути Росії «руку миру» і домовлятися з Кремлем, в той час, як Москва продовжує окупацію Криму і частини Донбасу. А уникнення хоча б згадки про війну Росії з Україною, в той час, коли гинуть українські військові, Путін цілком здатен сприйняти, як намагання європейських країн, котрим, на відміну від України пощастило стати членами оборонного альянсу НАТО, продемонструвати нейтралітет в «українському питанні».
Очевидно, що завдячуючи Північноатлантичному альянсу, світу удалося уникнути багатьох потенційних конфліктів та загроз. Але чому в такий критичний для неї час Україна опинилася поза увагою лідерів країн-членів НАТО?
Віктор Каспрук
