Ігор Лосєв
Московські потвори під час великомасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року стверджували, що головною метою їх так званої спецоперації є «денацифікація» і «демілітаризація» української держави. Це явний абсурд і маячня. В Україні при владі немає нацистів, вони всі в Росії. Вони сидять переважно в Кремлі.
Російські адміністратори Тімофєй Сєргейцев і такий собі Акопов-Акопян бігали по Москві з проектами «остаточного вирішення українського питання» за аналогією з «остаточним вирішенням єврейського питання» в нацистській Німеччині. То де ж нацисти? До цілковитого фізичного винищення українців регулярно закликали і закликають на московському телебаченні. Російський телеведучий Шапіро-Солов’йов та купа інших російських пропагандонів мріють вголос про смерть мільйонів українців.
Насправді в Росії хотіли і досі хочуть «денаціоналізації» України, знищення на її території всього національного: мови, культури, історії, традицій, української ідентичності.
Депутат Госдуми РФ Матвєічев казав, що саме поняття України і українців має зникнути, а за лише спроби розмовляти українською треба жорстоко карати. Вони всі всіляко пропагували такі дії Росії, щоб внаслідок такої політики не лишалося ні української держави, ні українського народу. Підготували план винищення українців. Весь наш народ поділили на 4 (чотири) категорії.
Перша (близько 25% українців) – непримиренні, яких слід фізично винищити. Це приблизно 10 мільйонів. Стільки, скільки було знищено під час Голодомору.
Ще 25% – нейтральні, яких треба всіляко схиляти на бік Росії.
Ще 25% – темна маса, яку треба залякувати, щоб вона й надалі залишалася темною.
І 25% – це потенційні колаборанти, слуги російських окупантів.
Одними з перших збиралися нищити «професійних українців», тобто викладачів і науковців у галузі української мови, літератури, історії і культури.
Не випадково на російському ТБ обговорювалася необхідність відкриття концентраційного табору для українських викладачів…
Але, як писав ще в 1830 році Пушкін:
О русский глупый наш народ!
Скажи, зачем ты в самом деле
Всегда живёшь наоборот?
Від самого початку їхнього вторгнення у них все пішло навпаки, шкереберть.
До їхнього вторгнення в лютому 2022 року Україна, вся Україна, ще ніколи не була такою націоналістичною, бандерівською, як зараз.
На російські звірства на Сході та Півдні нашої країни відповідно була цілком закономірна націоналістична реакція. Чимало російськомовних на знак протесту відмовляються від російської мови і переходять на українську. Люди в південних і східних регіонах уже незрідка співають: «Батько наш Бандера, Україна мати…»
Мільйони людей на власному гіркому досвіді переконалися, що все, що їм розповідали про Росію і росіян українські націоналісти, є правдою, а те, що розповідала офіційна проросійська влада, є брехнею.
Російські потвори примудрилися найбільш жорстоких бомбових, ракетних і артилерійських ударів завдати саме по найбільш проросійських містах, де настрої місцевого населення після цього різко змінилися. З боку цього населення на адресу Росії лунають прокляття.
Ще б нашому народові порозумнішати і на виборах усіх рівнів голосувати за українських націоналістів, а не за сумнівні політичні партії і за сумнівних осіб. Адже, на відміну від них, українські націоналісти ніколи не зрадять Україну. Але, дякувати Богу, наша влада трохи розумнішає. Коли в лютому 2022 року російські війська вже вели бої в Києві, комусь на вулиці Банковій стало розуму діяти так, як вимагали обставини. Хтось мудро розпорядився завезти до Києва вантажівки зі зброєю і роздавати її всім охочим захищати столицю просто з автівок, не питаючи документів. Роздали 21 тисячу автоматів. І ці озброєні кияни винищили на вулицях Києва всіх клятих москалів, по котрих стріляли з-за кожного рогу…
Є такий цікавий анекдот: вояк УПА, завдяки машині часу, потрапив у сучасну Україну і запитав молодь: «А де ми зараз воюємо з москалями?» Йому відповіли: «На Донбасі, під Харковом, на Херсонщині» Упівець задоволено підсумував: «А непогано ми просунулися».
Московські агресори розповідали про «демілітаризацію» України. Але до їхнього нападу в Україні ще ніколи не було стільки зброї – американської, британської, німецької, французької, італійської, канадської, іспанської, навіть португальської.
Їде до нас зброя з Польщі, Чехії, Словаччини, Словенії, Болгарії і Румунії, Швеції, Фінляндії, Норвегії, Данії, Нідерландів, Бельгії, Естонії, Латвії, Литви. І якщо нинішня влада в Україні буде діяти так, як вимагає ситуація, то незабаром з’явиться і українська зброя…
Український народ масово озброюється і нинішня Україна нагадує Державу Війська Запорозького XVII століття, коли наша країна складалася не з областей і районів, а з полків і сотень відповідно з полковниками і сотниками на чолі.
А дурний російський народ ще раз показав людству своє справжнє обличчя, дику геноцидну ненависть до українців.
Російська пропагандонка Вітязєва, розповідаючи про різноманітні російські жахи на голови української нації, закінчила свій виступ такими словами, що були звернені до нас: «Ненавиджу!» І це їхні справжні почуття до нашого народу.
Максим Горький визнавав: «Мені здається, що найяскравішою рисою російського національного характеру є саме його садистська жорстокість». В десятках і сотнях українських сіл, містечок і міст, що були під московською окупацією, знаходять багато поховань людей, вбитих окупантами. А під Херсоном знайшли спеціальну російську катівню для дітей. Катували навіть дітей!
Колись Пьотр І, відповідаючи на докори європейців щодо жорстокості його правління, сказав: «З іншими європейськими народами можна досягати мети людинолюбними способами, а з росіянами – не так… Я маю справу не з людьми, а з тваринами, котрих хочу переробити на людей».
Переробити не вдалося. Тварини залишилися тваринами. Таку антропологічну ситуацію в Росії визнавали самі росіяни, з чого випливає, що проти нас воює не лише Путін (як стверджують російські ліберали), а весь російський народ.
Російський імперський фашист (улюблений філософ Путіна) Іван Ільїн писав: «Росія – найпаскудніша, до блювоти наймерзенніша країна в усій світовій історії. Методом селекції там створили потворних моральних виродків, у котрих навіть поняття Добра і Зла існують навиворіт.
Усю свою історію ця нація борсається в лайні і бажає втопити в ньому решту світу».
А російський письменник Іван Шмєльов стверджував: «Росіяни – народ, котрий ненавидить волю, обожнює рабство, любить кайдани на своїх руках і ногах, любить своїх кривавих деспотів, не відчуває ніякої краси. Брудний фізично і морально, століттями живе в темряві, мракобіссі, і пальцем не поворухнув до чогось людського, але готовий поневолювати, гнобити всіх і вся, весь світ. Це не народ, а істотне прокляття людства».
Можна ще згадати видатного російського медика Боткіна: «Я знать не хочу звіроподібну пародію на людей і вважаю для себе великим нещастям, що народився в Росії. Адже вся Європа дивиться на Росію, як на людожера. Я багато разів відчував сором, що належу до дикої нації».
Але ця дика нація має великий арсенал нуклеарної, хімічної і бактеріологічної зброї. І поки ця держава існує, ніхто на планеті Земля не може жити спокійно. Важко не погодитися з російським журналістом Нєвзоровим: «Росію світ змушений назавжди знешкодити».
А один західний політолог висловив упевненість: «Росія – це країна, без якої людству буде краще»…
