Загальні висновки:
Підтвердженням того, що у бойовиків на Донеччині та Луганщині серйозні проблеми, стала спроба Росії здійснити «замасковану» під гуманітарну місію агресію, на щастя, припинену дипломатичним тиском. Проте період вагань Кремля між однаково небезпечними для нього наслідками розширення військових дій або закриття «Новоросійського проекту» ще триває. До відновлення контролю українського війська над Донецьком та Луганськом, спокуса спробувати відвернути увагу росіян від наростаючих внутрішніх проблем картинкою «Російська армія врятувала Новоросію» зберігатиметься.
Нова хвиля наступу:
Оперативна пауза, перехід до позиційної війни з окремими розвідрейдами було неминучим наслідком наступальних зусиль попередніх тижнів. Водночас до кінця тижня сили АТО перегрупувалися та продовжили наступ. З’явилися перспективи розчленування території «ЛНР» та створення ще одного «котла». До головних сил АТО пробилась більша частина військових частин, які прикривали кордон. Водночас, і бойовики не витрачали час даремно. Судячи з активізації обстрілів житлових кварталів Донецька, вони змогли отримати боєприпаси та техніку. Крім того, не припиняються поставки зброї та підкріплень з Росії, а географія прикордонних обстрілів розширюється за рахунок територій у Донецькій і Луганських областях, де незаконних збройних формувань давно немає.
Українські санкції:
Рішення Кабінету Міністрів України про початок процедури застосування санкцій проти Росії носить насамперед символічний ефект, оскільки потребуватиме ще ухвалення відповідного закону парламентом та визначення конкретних заходів на засіданні РНБО. Адже вимагаючи тиску на агресора від інших країн сама Україна продовжувала широку економічну співпрацю з Росією. Але це не наслідок зради. Просто санкції – двосічна зброя, тож чим тісніші економічні зв’язки, тим більше шкодять вони й самому ініціатору. Рівень взаємопов’язаності економік України і Росії, попри поступове зниження впродовж останніх років, є суттєво вищий відповідних показників країн ЄС, не кажучи вже про США. Держава мусить цілеспрямовано обмежувати економічні зв’язки з противником, адже росіяни вже давно зберігають лише ті економічні контакти з українськими партнерами, де баланс вигоди на їх користь, або вони є абсолютно необхідними.
«Вічні революціонери»:
Запеклий опір спекулянтів на пам’яті про Майдан перспективам свого видворення з центру Києва, не в останню чергу через сподівання на безкарність, призвели до масових безладів у столиці у воєнний час. Водночас, організатори знесення наметів мали б краще підготуватися і в політико-юридичному, і у суто силовому відношенні. У свою чергу, громадяни мають усвідомити, що необхідно контролювати, а не руйнувати державний апарат. Події на Майдані, спроба штурму відділків СБУ та міліції у Ужгороді надто нагадують прояви отаманщини, що була чи не основним чинником поразки визвольних змагань українців початку ХХ століття.
Українське Інформбюро
