Поєдинок національної першості України з футболу неждано відвідав Президент Петро Порошенко.
Доволі часто перші особи вболівають безпосередньо з трибун. Але, зазвичай, відбувається це у поєдинках збірних чи у міжнародних клубних турнірах. Поява ж президента на матчі чемпіонату України викликала неабиякий подив. Очевидно, все це відбулося у світлі подій піврічної давності, коли київське «Динамо» заявило про відмову їхати на чергову календарну зустріч до Маріуполя, мотивуючи свій чин побоюванням за безпеку гравців, тренерів, обслуговуючого персоналу та вболівальників своєї команди. Мовляв, за лічені кілометри від міста тривають військові дії і ніхто не може гарантувати киянам безпеки.
Рішення столичного клубу було доволі дивним з огляду на той факт, що інші українські команди без проблем приїздили до Маріуполя, проводили там матч і повертали домів. Були, щоправда, натяки, що «Динамо» – флагман українського футболу, його вболівальники відомі проукраїнською позицією, націоналістичними та антимосковськими гаслами. Але ж все це притаманне й іншим клубам України, зокрема, львівським «Карпатам», які протистояли «Маріуполю» перед демаршем «Динамо».
Згідно з регламентом, за неявку на поєдинок столичному клубу було зараховано технічну поразку. Розпочалися багатомісячні судові тяганини, крапку яким поставив аж спортивний арбітражний суд у Лозанні. Там «Динамо» було відмовлено у задоволенні скарги.
Події довкола цієї справи остаточно підтвердили втрату братами Суркісами контролю над Федерацією футболу України.
Свого часу, коли три роки тому президентом ФФУ було обрано Андрія Павелка, вважалося, що це маріонетка віце-президента УЄФА Григорія Суркіса. Та, несподівано, таку ідилію було порушено. І неабиким, а Президентом України. Він забажав прибрати під свій вплив і контроль український футбол. Розпочалися зміни у керівництвах обласних федерацій футболу. Їхніми очільниками стали обирати представників Блоку Петра Порошенка або навіть депутатів від цієї правлячої політичної сили.
У моїй рідній Тернопільщині, аби скинути законно обраного голову обласної федерації футболу Володимира Мариновського, довелося ФФУ рішенням свого виконавчого комітету призупинити членство неугодної ланки, якою була Тернопільська обласна федерація футболу. Відтак, створили так звану Федерацію футболу Тернопільської області, яка цілком лягла під найвищих достойників. Її очільником став народний депутат України Тарас Юрик.
Яке футбольне минуле у цього репрезентанта Блоку Петра Порошенка? Ніякого! Окрім дарування футбольного інвентарю, що відбувалося у моїй рідній Підгаєцькій загальноосвітній школі, та участі у показових матчах, як, скажімо, у моєму ж місті, коли пан Юрик вітав ветерана підгаєцької «Ниви» Петра Калиняка із шестидесятирічним ювілеєм та вручив йому футболку із відповідним написом.
Окрім цих подій важко пригадати якийсь більш конкретний чин на благо міста чи району від депутата Юрика. Та й навіщо? Він, бо, вже обраний, це ж не передвиборча кампанія! Завдання більш глобальне. Незабаром президентські вибори. І до бабці ходити не треба, що Петро Порошенко буде прагнути другого терміну на посаді Глави держави, аби все ж провести реформи, побороти корупцію тощо. Однієї каденції йому забракло. Футбол – найулюбленіший і наймасовіший вид спорту, який збирає чималі аудиторії як на поєдинках національної першості, так і на матчах рівня першості Підгаєцького району. Що ближче до виборів, тим частіше з’являтимуться юрики-павелки на стадіонах. Даруватимуть форму, м’ячі, зачитуватимуть привітання від Президента тощо. Та, найбільше, обіцятимуть. Все і всім! Аби тільки залишитись.
Відтак, присутність минулої неділі Президента Порошенка на матчі у Маріуполі не вельми й дивує. Такий чин не тільки засвідчує безпеку, а й, фактично, розпочинає передвиборчу кампанію. Звісно, що поруч із Президентом сидів приручений очільник ФФУ Павелко.
Приїзд київського «Динамо» – це подія для кожного міста України. Арени завжди переповнені. У світлі відомих подій, ажіотаж довкола матчу у Маріуполі сягнув апогею. А тут ще й сам Президент на трибуні! Та не обійшлося без ложки дьогтю. Доволі проблемне на сьогодні «Динамо» все ж взяло гору над господарями. Розчаруванню місцевої публіки не було меж. Не минулося й без ганебних гасел у бік Президента. Сталася сутичка між фанатами з Києва та поліцейськими, яких з огляду на присутність поважного гостя було достатньо. Петарди, димові завіси. Прикметно, що маріупольські фанати заступилися за колег із Києва. І хто знає, чи оливи до вогню не додала саме присутність очільника держави? Такий розвиток подій засвідчує, що прибирання до рук гри мільйонів у країні – вагомий, але не надто надійний важіль на політичному полі. Іноді він спричиняє зворотній ефект, коли збираються тисячі невдоволених…
Свого часу кремлівські вожді не пошкодували сотні мільйонів доларів, аби підкупити найвищих футбольних чиновників світу. Мета здійснилася. Москалі здобули право на проведення фінальної частини світової першості 2018 року. За допомогою гри мільйонів, найвищого футбольного форуму планети, вони прагнули бодай якось відновити своє реноме, відбілитися перед світової спільнотою. Та проявився інший бік монети. Стало відомо про ганебні підкупи і нечесну компанію щодо здобуття права на Мундіаль, багатомільйонні розкрадання під час зведення арен, вживання допінгу футболістами, з-поміж яких і гравці збірної, планування злочинними угрупуваннями нападів на фанатів інших країн, нечесне жеребкування учасників фінальної частини і багато іншого.
Цього разу увагу привернули банери, за допомогою яких Московія прагне приховати свою ганьбу. У центрі Ростова-на-Дону, на час проведення світової першості, встановлять 250 банерів, які будуть імітувати красиві будинки. Ними закриють усі старі, закинуті чи аварійні будівлі. В історії вже відомі непоодинокі випадки, коли москалі прикривалися «потьомкінськими селами».
До такого ж методу вдадуться й в Калінінграді. Уздовж гостьового маршруту ФІФА зі стадіону, який звели на пустирі, до центру міста, замість вибитих чи пошкоджених вікон закинутого заводу встановили бутафорні розтяжки в стилі «Прованс». Це вже викликало кепкування та шквал критики, бо нововведення із рожевими віконними рамами та горщиками із квітами цілковито не відповідає німецькій промисловій архітектурі кінця ХІХ століття.
Оскільки згадали Німеччину, треба виокремити той факт, що німецьким футбольним чиновникам, які поїдуть до Московії, рекомендують не брати смартфони, бо саме ці електронні пристрої можуть стати об’єктами шпигунства. Натомість радять використовувати старі кнопкові мобільні телефони, які не мають доступу до інтернету. Також не треба вводити в них список службових контактів. Німці нагадують, що були випадки, коли у них в Московії відбирали мобільні телефони, а згодом, без жодних пояснень, повертали. З’ясувалося, що з цих телефонів були зчитані дані. Також москалі ввели нововведення – паспорт уболівальника, який вимагає від іноземних гостей передачі в органи безпеки їхніх персональних даних. Ось такої!
Та, схоже, це лише початки. Справжню московську дійсність доведеться відчути безпосередньо під час Мундіалю. Наразі можна тільки здогадуватися, яке число уболівальників, які все ж ризикнуть поїхати до імперії зла, зазнають нападів, грабежів, принижень тощо. Бачили очі, що вибирали. Як можна було довірити кацапам таку відповідальну місію?!
Григорій Жибак
