От коли раніше я говорив, що Росії скоро криндець, мене у відповідь запитували: «Коли саме?», я відповідав обтічно, що точні терміни – величина, яка залежить від випадковостей, а напевно можна констатувати тільки незворотній рух до прірви.
А ось тепер скажу, що дуже скоро. Ну просто дуже-дуже.
Справа в маленькій новині, що я тільки що прочитав. І ця новина зовсім не про нафту.
Здавалося б, дрібниця. Ну підписали Росія і Гонконг угоду про уникнення подвійного оподаткування, ну і слава Богу! Що тут такого?
Але той, хто професійно переганяє з кінцями гроші з Росії за кордон, той знає, з якою завзятістю і наполегливістю Росія завжди відсікала будь-які спроби навіть заїкнутися про уникнення подвійного оподаткування з Гонконгом. За саме таку пропозицію можна було залетіти в цуґундер.
І справа тут не в самих податках, а в фіскальних справах. Відсутність подвійного оподаткування дозволяла б вибудувати таку схему, при якій гроші, що йдуть з Росії транзитом через рахунки в Гонконзі, не підлягали б фіскальному контролю, і могли б безслідно розчинитися на просторах всесвітньої банківської системи.
Тому угода про відсутність подвійного оподаткування з Гонконгом означала б, що що весь ВВП Росії, тут же зі свистом утік би за кордон і миттєво опинився б на офшорних рахунках.
І ось раптом раптово, без будь-якої підготовки і попереднього повідомлення, така угода виявляється нишком підписаною. З заздалегідь передбачуваним результатом – всі валютні запаси, які залишилися в Росії, тепер мають шанси раптово і безслідно розчинитися невідомо де.
Питання, з чого б це і кому це треба, відпаде саме собою, якщо згадати, що творилося в Україні перед кінцем Януковича, і як КАМАЗи з цінностями завчасно потягнулися з Межигір’я до російського кордону.
