Хроніки з москви. Від мого “агента”.
30 березня.
Хроніки божевілля.
Вітаю, шановні.
У одному культурному закладі в московії чоловіка викликали представники ФСБ та сказали, що він повинен перестати висловлювати свою думку публічно та у соцмережах, бо буде звільнений і поїде у колонію просто завтра. А чоловік, на хвилиночку, заслужений діяч і регалій в нього дофіга.
У іншому закладі відбулися збори колективу де було сказано, що всі співробітники повинні мовчати з приводу політики бо знову ж таки будуть звільнені.
На театрі Табакова на весь фасад будівлі натягнули колорадські букву Z. Ініціатива Володимира Машкова ярого путініста та імперця.
У анонімних телеграм-канали, де обговорювали театральне життя РФ, відбувається страшна нациська вакханалія, там ненавидять українців та публікують реальні адреси діячів культури росії, що не підтримали війну. Починається справжнє цькування людей.
Сьогодні мав розмову що остаточно змусила мене втратити будь які надії з приводу майбутнього цієї країни та цього народу.
Один російський діяч культури виявив цікавість з приводу моєї точки зору на ситуацію, що склалася “на Украине”.
Чоловік вже дорослий, великий професіонал, митець…
Я розповів. Спокійно. З самого початку. Про все. І про Бандеру з Шухевичем. І про УНР. І про Січ, Переяславську Раду, Руїну…
Про розпад СРСР, і про референдум незалежності, і про Будапештський меморандум, і про наших президентів…
Про Помаранчеву революцію, революцію Гідності, Небесну сотню…
Я здебільшого відповідав на питання. Ми розмовляли майже шість годин.
І що ж в результаті?
Ця людина у відповідь розповіла мені про… НАТО, 8 років, Донбас, розіп’ятих хлопчиків, та що Росія це лише уламок цільної країни яка була щасливою.
Він розповів мені про русофобію в Україні, про нацистів що прийшли до влади, що в українців мізки промиті пропагандою, що не дозволяють розмовляти російською, і
що Росія не могла чекати, щоб біля неї з’явився новий Гітлер з ядерною зброєю.
Тому Росія вдарила першою. Щоб знову не допустити того, що було у Другу Світову.
Він сказав… “У російській федерації було два шляхи. Поганий і дуже поганий. І щоб зберегти набагато більше життів, росія вирішила зробити хірургічний надріз, щоб видалити заражені тканини в тілі України.”
А коли їхні війська закінчуть, Україна зможе спокійно та нормально жити.
Бо росія не може допустити щоб у братній країні цвіла “коричнева чума”.
І ще багато чого… Такого що досі я не можу розціпити зуби від ненависті.
Під час цієї розмови я все більше розумів, що це абсолютна прірва. Непроглядна темна, безкінечна.
Адекватні росіяни є. Але їх можна заносити у Червону книгу як вимираючий вид. Зникаюча меншість.
У цього народу нема шансів.
З ними ніколи не треба мати ніяких справ, якщо хочеш зберегти себе як людину.
Пихатість. Невігластво в історії, культурі, філософії.
Жах.
Сподіваюся Україна більше ніколи не зробить ані кроку назустріч цій потворі.
Ніколи знову.
Дякую тобі Боже що я не москаль.
Ніколи ще ці слова в моїй голові не звучали так голосно як цей останній місяць.
