Продовжуємо підбивати підсумки участі 93 бригади Холодний Яр у міжнаціональних навчаннях Combined Resolve й оцінювати перспективи переходу українського війська на стандарти НАТО.
А допомагає нам у цьому начальник цивільно-військового співробітництва Об’єднаного оперативного штабу Збройних Сил України Віктор Кевлюк. Він, як і зведена механізована рота холодноярців, брав участь на навчаннях у Німеччині. У навчаннях виступав у ролі начальника G9 Multinational division HICON.
Що вас найбільше вразило під час навчань?
Взаємна повага між колегами, командиром і підлеглими, зарядженість на вирішення проблеми, простота адміністрування, глибина довіри.
Яка основна якісна відмінність військ НАТО від ЗСУ? Що найбільше впало в око?
Щодо відмінності військ не скажу, бо не бачив. Відмінність штабів – у чітких алгоритмах виконання завдань, забезпеченості всім необхідним. Дуже зручна інфраструктура – аж до наявності мангалів для барбекю. Повна відмова від паперових карт і документів. Службове спілкування – електронною поштою або в чаті, відмова від спілкування телефоном. За три тижні мав лише один дзвінок, і то номером помилились.
Із суттєвих відмінностей у роботі командира дивізії зазначу наявність політичного і правового радників. Вони є стримуючим фактором: змушують командира залишатися чітко в рамках політики НАТО, уникати ситуацій, котрі можуть потягнути порушення норм міжнародного гуманітарного права чи призвести до збитків цивільному та природному середовищу. Окрім того, ніхто не вимагає від комдива особисто відвідати кожен опорний пункт на передньому краї та познайомитись з кожним бійцем, що там є. У нас впродовж операції взагалі не було ні опорників, ні переднього краю як такого.
Які враження від їжі? Побутових умов?
Харчування на полігоні таке: гарячі сніданок і вечеря, обід – сухпай (Meat ready to eat, MRE). Контракт на обслуговування їдалень виграла румунська фірма. Харчування – на основі полуфабрікатів, вироблених канадською фірмою (лише члени НАТО можуть брати участь у таких закупівлях). Наші військові частини, що перейшли на нову систему харчування, харчуються принаймні не гірше. Перші блюда відсутні як явище. Соки – порошкові і досить противні. MRE від нашого нового пайка відрізняється різноманіттям – 24 варіанти меню, зокрема і для вегетаріанців. Дуже багато блюд мексиканської кухні. У пайках відсутня свинина. Відмічу, що нагрівач у нашому сухпаї кращій.
Біля казарм, у штабі стоять автомати з продажу напоїв та снеків. Деякі автомати встановлені на причепи та були поставлені біля казарм для зручності особового складу.
Помітив, що військові, присутніх на полігоні армій, вживали дуже багато енергетичних напоїв, що не зовсім здорове харчування.
Що стосується побутових умов, то вони такі: табір – під 100 казарм. Кожна – для окремої роти. Всередині – двоярусні ліжка, ортопедичні матраци у водонепроникних чохлах. І все. Досить низька стеля. Душові – цілодобово, пральні – цілодобові, все – безкоштовно. Туалети, умивальники розташовані в окремих будівлях. Разові рушники і туалетний папір не закінчуються ніколи. Кому мало – біля входу стоїть коробка. Прибирання здійснюється службою, котра утримує інфраструктуру. Зазначу, що працювала вона не дуже сумлінно.
У штабі дуже комфортно, зручно. Кондиціонери відсутні, але працює система витяжної вентиляції. На командному пункті є кухня з усім необхідним, щоб розігріти сухпай, приготувати каву, щось перекусити. У коридорі – мікрохвильовка, кавоварка, чайник.
У приміщенні тактичного операційного центру – так само. Є місце для роздільного збирання сміття. У більшості офіцерів при собі термокружки, термоси, фітнес-пляшки для корисних напоїв. Їсти-пити на командному пункті – нормальне явище. Кава на робочому місті – святе. Прийти на нараду з чашкою кави або чаю – норма. Утім, курити в приміщеннях заборонено.
Яким був рівень фізичного і психологічного навантаження під час навчань?
Рівень навантажень досить високий – 14 діб щоденної праці по 12 годин. Плюс обстановка, яка була досить динамічною. Додатковий стрес створювали актори, які пожвавлювали навчальні селища на полігоні. Війська на полігоні також випробовували на витривалість, адже бойовий ритм був нерівномірний: переходи від одного етапу операції до іншого, від одного виду бойових дій до іншого складали 2-3 доби. Війська втомлювались, втрачали пильність, чим користалися диверсійно-розвідувальних груп противника(OPFОR – opposite forces).
В чому полягала взаємодія між арміями?
У поняття «взаємодія» армії НАТО вкладають той самий сенс, що і ми: узгодження за цілями, місцем і часом порядку спільного виконання завдань. Взаємодія організовувалась на рівні від бригади до відділення на саморобних макетах, створений з підручних матеріалів. Розмежувальні лінії та рубежі дуже добре виходило робити з туалетного паперу. На рівні дивізії взаємодія не організовувалась та не підтримувалась.
Що потрібно брати від НАТО і переймати уже сьогодні? А з якими практиками краще зачекати?
Вже вчора і терміново ми можемо взяти і легко запровадити S-структуру штабів батальйонів-бригад. Цю структуру випробовували нашою війною, перші батальйони майже всіх бригад, котрі пройшли підготовку під керівництвом інструкторів Orbital, вже так працюють. Чого тягнути з іншими? Це дозволить трансформувати свідомість молодших офіцерів, спонукати їх до роботи за іншими правилами. І я не побачив чогось такого, чого нам не варто запроваджувати у себе.
Що можна вважати тією планкою, сягнувши яку, українська армія може сказати: «Ми воюємо за стандартами НАТО»?
Планок «ми – як НАТО» існує кілька. Досягнення сумісності передбачає багато заходів. Але, на мою думку, головні індикатори такі:
– однакові штабні процедури;
– однакові калібри зброї;
– однакові/сумісні засоби зв’язку, сумісність програмного забезпечення систем підтримки прийняття рішень;
– лінгвістична сумісність від сержанта до генерала.
Коли ставимо тут чотири птички «виконано», можна говорити «ми воюємо як прийнято в НАТО».
Чи є у нашого війська переваги у порівнянні з військами НАТО?
Ініціатива тактичної ланки. І офіцери, і сержанти, і солдати готові до рішучих дій, до розумного ризику. Також це високий рівень індивідуальної підготовки наших бійців.
Що кожен військовослужбовець на своєму рівні може зробити, аби через певний час наша армія перетворилася на армію НАТО?
– Вивчити англійську мову принаймні на функціональному рівні;
– опанувати засоби зв’язку, які є у нас і в арміях НАТО;
– поважати Закон, підлеглих, колег;
– професійно ставитись до військової служби.
Цього буде достатньо, аби наше військо якісно змінилося зсередини.
