Світ розкусив спроби РФ втручатися у внутрішні справи інших держав. Але що буде далі? Чи здатні західні країни на адекватну реакцію?
Чим ближче президентські вибори в Росії, тим нахабнішими і ще більше неприкритими є дії Кремля із втручання у внутрішні справи України та держав Заходу. Головною зброєю Москви є так звана інформаційна зброя та кібер-зброя. Армії «ботів» і «тролів» щодня вламуються в інформаційний простір України, держав членів ЄС і НАТО аби добувати інформацію шляхом злому серверів, електронних скриньок, поширювати пропагандистський контент.
США
В Сполучених Штатах слідство виходить на «фінішну пряму» в справі втручання РФ у вибори президента США у 2016 році. Вже зараз на руках слідчих є докази, що Росія здійснювала зі своєї території масовані атаки на електронні скриньки й сайти американських політиків, аби здобути певну компрометуючу інформацію.
Також «путінботи» створювали фіктивні акаунти, спільноти у соціальних мережах для поширення необхідного Кремлю контенту серед американських виборців. Вже зараз можна говорити, що тактика масового створення певних спільнот і акаунтів у соцмережах допомогла чинному президенту Трампу у виборчих перегонах. Чи доклав руку Кремль до створення протрампівського контенту – незабаром, певен, буде остаточно з’ясовано.
Нідерланди
В цій державі російські «інформаційні кілери» діють як ніколи активно. Ще рік тому РФ намагалася через інтернет-простір вплинути на результат референдуму, який загальмував ратифікацію з боку Голландії угоди про Асоціацію між Україною і ЄС. Зараз РФ хоче вплинути на хід слідства щодо ліквідації російськими військовими цивільного малазійського літака МН17.
Крім того, за російські ресурси голландським студентам намагаються нав’язати так звану «школу журналістики» (точніше – антижурналістики), метою якої є навчання молодих громадян Нідерландів написанню і поширенню фейків.
Великобританія
Нещодавно в ЗМІ спливла й інформація щодо намагання російських кібер-терористів вплинути на результати так званого «брекзіту».
Метод був чимось подібний до того, який використовувався в Штатах: росіянами створювалися акаунти й спільноти в соціальних мережах, через які робився масовий вкид інформації про те, чому британці мають підтримати вихід їх країни з ЄС.
Іспанія
Факт втручання у так званий референдум про незалежність Каталонії з боку РФ виявили й іспанці.
Вже встановлено, що з десятків спільнот, які в мережі інтернет агітували за референдум, лише 3 було створено в Іспанії, решта мають російське походження.
КНДР
Схоже, в Північній Кореї теж активно працюють російські пропагандисти, які підказують тамтешньому диктатору Ким Чен Ину, як «правильно лякати Америку». Аби та відвернула свою увагу від Росії. До речі, КНДР, що й не дивно, була однією з тих країн, які не підтримали Резолюцію ООН по Криму, яку готувала українська сторона.
Окрім РФ і КНДР це – Сербія, Вірменія, Білорусь, Камбоджа, Китай, Куба, Казахстан, Киргизстан, Еритрея, Індія, Іран, М’янма, Нікарагуа, Філіппіни, ПАР, Болівія, Бурунді, Сирія, Судан, Уганда, Узбекистан, Венесуела та Зімбабве, де люди відправляють у відставку ще одного друга Путіна – 93-річного диктатора Мугабе.
Україна, Угорщина і Польща
Задля дезінтеграції Євросоюзу в надії на скасування санкцій, Кремль послуговується не лише кібер-терористами. Ставка на європейських ультраправих, а також лівих євроскептиків та антиглобалістів – це вже не секрет для українських та європейських експертів та правоохоронних органів. Але якщо досі було встановлено пропутінську орієнтацію французьких, австрійських, чеських, німецьких, італійських, угорських ультраправих, то відтепер, схоже, світові потрохи відкривається проросійська сутність консервативного крила правлячої в Польщі партії «Право і справедливість». Антиукраїнська істерія, яку запускають навіть деякі вищі польські чиновники, як от голова польського МЗС, грає лише на руку одній державі – Росії. Паралельно польські ретрогради запускають хвилю провокаційний закидів вбік ЄС, Німеччини й Литви. Ясно, що такі дії навряд чи можна списати лише на великодержавний рецидив в стані політикуму нашого західного сусіда.
А тут ще й угорські іредентисти на Закарпатті активізувалися. Схоже, пропутінське лобі в Угорщині і Польщі переконує тамтешніх політиків «злити» Україну (як у 1938 р. нацисти переконали поляків злити Чехословаччину), в обмін на те пропонуючи не лише економічні преференції, але й польську автономію на Львівщині і, можливо, на Волині, та угорську на Закарпатті. Ясно, що угорці й поляки не настільки наївні, щоб вірити, що Путін «на тарілочці» викладе їм Львів з Ужгородом. Але й автономія вкупі з, можливо, реституцією (виплата компенсацій полякам від України за ніби то заподіяну шкоду внаслідок перегляду кордонів після ІІ світової війни і Волинської трагедії) цілком задовольнить амбіції ультра-консерваторів з Будапешту й Варшави. Тільки от не враховують вони одного: після «мюнхенської змови», завдяки якій поляки отримали частину чеських територій, відбувся розподіл Польщі між Німеччиною і СССР. Історія таки має чогось навчити. Але поки наші сусіди продовжують наступати на ті ж граблі.
Росія
Наостанок розберемося, звідки у РФ кошти на недешеву кібер-армію. Адже санкції все більш і більш звужують можливості держбюджету РФ в плані знаходження коштів на інформаційну підривну діяльність. Справа в тому, що якщо нема грошей у бюджеті, то Путін просить їх у олігархів зі свого оточення. Одним з «донорів» диверсійно-пропагандистської машини Кремля є колишній кухар Путіна Євген Пригожин (агонізуючий Путін зараз довіряє не так друзям і партнерам, як, переважно, кухарям, охоронцям, охоронцям охоронців, банщикам і т.д.). І в намаганні прислужитися «вождю» кожен готовий дати більше, ніж його колега. Але хай вони не забувають, що так само можуть стати співорганізаторами чи співучасниками злочинів проти людства і потраплять на лаву підсудних в Гаазі. Або їх просто ліквідують. Не забувайте «справу лікарів» часів «пізнього» Сталіна. Тоді, перебуваючи в параноїдальній агонії, Сталін підозрював у зраді всіх. Навіть близьких людей. В результаті маховик репресій не пожалів нікого, навіть найбільш відданих «ідеалам марксизму-ленінізму» партократів (так само як і у 1937 році).
Останнє питання: Захід розкусив підлу політику Путіна, але як він збирається реагувати? Все знову обмежиться заявами і «схвильованістю»? Чи ЄС і НАТО оберуть більш адекватний варіант відповіді? Таким варіантом може бути лише посилення санкцій – аж до відключення Росії від банківської системи SWIFT і позбавлення РФ права проводити будь-які міжнародні спортивні й культурницькі міжнародні заходи допоки Росія не виконає всіх вимог Заходу щодо припинення агресії проти України, Сирії, а відтепер і проти самого Заходу.
Сергій Пархоменко, УІС
