Ювілей організатора українського руху в Башкортостані

Babenko-Vasily-Yakovich

20 липня 2020 р. виповнюється 70 років одному з провідних громадських діячів українського руху в Росії Василю Бабенку.

Народився Василь Якович Бабенко 20 липня 1950 р. в селі Верхній Кульчум Єрмекеївського району Башкирської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки в родині нащадків селян-переселенців з Чернігівщини.

Василю Бабенку дістався міцний український генотип від предків, які в пошуках кращої долі переїхали з України до Башкртостану.

В Башкортостані закінчив школу, служив в армії, вчився в університеті і завжди пам’ятав, якого він роду. Мабуть тому своє  покликання вбачав у вивченні історії українців в Башкортостані. У 1973 р. Василь Бабенко здійснив свою давню мрію побачити Україну, почути мову, яку увібрав від батьків, пісні, які чув у своєму селі. Тема дипломної роботи студента історичного факультету Башкирського державного університету Василя Бабенка мала промовисту назву «Українці Башкирської АРСР».

Василь Бабенко твердо дотримувався вибраного напряму на своєму життєвому шляху, навчався в аспірантурі Інституту історії АН СРСР, захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за темою «Матеріальна культура українців Башкирії (історико-етнографічне дослідження)».

Не міг Василь Бабенко залишитись осторонь буремних подій часу перебудови, становлення незалежної Української держави, українського руху в Росії. Він був засновником Товариства шанувальників української культури «Кобзар» (з 1992 р. – Республіканський національно-культурний центр українців Башкортостану «Кобзар»), відповідальним секретарем товариства у 1990–2010 р.р., головою товариства у 2014–2018 р.р. У 2005 р. В. Бабенко був обраний співголовою Об’єднання українців Росії і Федеральної національно-культурної автономії українців Росії.

Багато зусиль товариство «Кобзар», особисто В. Бабенко доклали до розвитку української освіти. В Башкортостані були відкриті недільні школи, запроваджені українознавчі цикли від дитячого садка до закінчення школи в кількох школах республіки. Становище з українською освітою в Башкортостані російська влада підносила як досягнення національної політики.

Звичайно, ті здобутки, які мали українці Башкортостану в царині української освіти, стали можливими тільки завдяки наполегливій роботі товариства «Кобзар», тісній співпраці з адміністрацією Республіки Башкортостан, в якій всюдисущий В. Бабенко на додаток до всіх своїх обов’язків був ще радником з міжнаціональних питань Голови Державних Зборів – Курултаю (1995-1999 р.р.). Фактично становище з українською освітою в Башкортостані було винятком, який яскраво підкреслював безрадісну картину української освіти в Росії.

Від 1998 р. Василь Бабенко працював директором Уфимської філії Московського державного відкритого педагогічного університету ім. М.О. Шолохова (від 2007 р. – Уфимська філія Московського державного гуманітарного університету ім. М. О. Шолохова), був професором кафедри історії та теорії держави і права.

Активну громадську роботу Василь Бабенко поєднував з науковою діяльністю. В 1993 р. він заснував «Науковий центр україністики В. Бабенка», з 1998 р. був керівником Науково-методичного центру з вивчення слов’янських культур і мов. У 2010 р. очолив «Міжрегіональне наукове товариство україністів ім. Т. Г. Шевченка».

Наукові праці В. Бабенка присвячені проблемам українських переселенців у Башкортостані. Він є одним з основоположників теоретичних досліджень закономірностей поведінки малих етнічних груп у багатонаціональному оточенні, українознавства в Росії. Ініціатор видання серії збірок про зв’язки України й Башкортостану в історичній ретроспективібрав участь більше 10 етнографічних експедицій по південно-східним, центральним, західним та південно-західним районам Башкортостану, автор понад 200 наукових робіт.

Працюючи на розвиток української історичної науки, української самосвідомості, Василь Бабенко активно допомагав представникам різних національностей – татар, чувашів, німців, євреїв, мордви та ін. – заснувати національно-культурні товариства.

Українська держава оцінила роботу В. Бабенка, нагородивши орденом «За заслуги» ІІІ ст. Він без перебільшення займає одне з чільних міць серед активістів відродження українського руху в Росії. Від самого дитинства далеко від України Василь хотів бути українцем, і він став Українцем.

Важко переоцінити внесок Василя Бабенка в справу відродження, розвитку і пропаганди української культури, українського слова, української ідеї в Росії, у світі.

Українські організації Росії, українська спільнота світу бажають Василю Яковичу здоров’я, гараздів у домі, божої ласки і многая, многая літа!!!

Об’єднана прес-служба українських організацій Росії

19.06.2020

Опубліковано Українці в світі.