В Києві відбулися IV Бандерівські читання.Чи буде Хунта?

16427487_1948090272086304_2392439551132924303_n2 лютого в Київському міському будинку вчителя відбулися Четверті Бандерівські читання. В заході взяли участь понад 50 науковців, політиків, політологів, філософів, істориків та бійців новітньої російсько-української війни.

16472883_1948089582086373_2578102548858171567_n

Цьогоріч подія приурочена 100-річчю Української революції 1917-21 рр. та 75-ій річниці створення Української Повстанської Армії. На заході, який в Києві проводять уже четвертий рік поспіль, дискутували про мету, завдання, зміст та перспективи української національної революції. Організували IV Бандерівські читання Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень» та Науково-дослідний інститут українознавства.

16299217_1948089988752999_6017946088864151986_n

Під час читань відбулися три експертні дискусії: «Зміст та мета Української національної революції», «Між революцією змісту і революційними формами. Чи буде Хунта?», «Революція та війна. Чи місія здійсненна?» Доповіді були ґрунтовними, а дискусії жвавими. У розмові взяли участь екс-суддя Конституційного суду Віктор Шишкін, екс-віце-прем’єр-міністр України кандидат історичних наук Олександр Сич, заступник Голови ВО «Свобода» Андрій Мохник, головний редактор видання Організації Українських Націоналістів (бандерівців) «Шлях Перемоги» Віктор Рог, лідер громадсько-політичного об’єднання «Українська справа» кандидат історичних наук Олег Вітвіцький, командир «Легіону Свободи» Олег Куцин, народний депутат України Андрій Іллєнко, доктор філологічних наук Ірина Фаріон, голова ОУН (м) Богдан Червак (доповідь якого пропонуємо нижче. Ред.) та ще низка науковців та ветеранів російсько-української війни.

16402589_1948087935419871_62044050511783920_o

Ініціатор Бандерівських читань директор НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Сиротюк зазначив, що метою читань є об’єднання представників правих рухів, інтелектуалів навколо ідеї переможного завершення національної революції:

«Наш захід не типовий хоча б тим, що в одному місці зібрані талановиті й імениті науковців, а поряд із ними представники практично всіх націоналістичних ватаг, ідеологи й практики націоналізму. Я переконаний, що теорія національної революції це живий процес із реальними політичними наслідками, який водночас потребує глибокого аналітичного обґрунтування з погляду стратегічних, а не виключно операційних чи тактичних рішень», зазначив Сиротюк.

В свою чергу керівник відділу Ідеологічного виховання НВР «Правий сектор» Віктор Сердулець підкреслив:

«Нині, не менше, ніж у ХХ ст. потрібна сила, на зразок ОУН, котра спроможеться знешкодити джерело задавненої хвороби українських визвольних змагань «отаманщину». Ліквідувати проблему розпорошення сил, а також, що не менш важливо, різнотлумачень в ідейній, державотворчій, стратегічній, тактичній площинах українського національно-визвольного руху; диференціювати завдання різних за характером і можливостями націоналістичних течій і звести їх до єдиного русла боротьби за Українську Соборну Самостійну Державу».

Новацією цьогорічних читань року став Всеукраїнський конкурс студентських та аспірантських есе «Перспективи української національної революції у ХХІ столітті». Меценатом конкурсу виступив народний депутат України VII скликання свободівець Олександр Мирний. Іменну премію якого – 40 тисяч гривень – здобули одразу три переможці: історик Михайло Галущак, політолог Тарас Попов та філософ Ігор Загребельний.

16472817_1948088332086498_8835270601710655609_n

Прикметно, що всі вони є учасниками московсько-української війни. Тарас Попов, родом із Луганська, дотепер бере участь у бойових діях в складі «Айдару», через загострення ситуації на фронті змушений був відкласти заплановану поїздку на «Бандерівські читання» в Київ.

Окрім трьох перших премій, організатори вирішили визначити ще п’ятьох лауреатів, між якими розділили розмір винагороди, раніше оголошеної за ІІІ місце – 10 тисяч гривень.

Меценат Олександр Мирний, який підтримав конкурс молодих науковців фінансово, зазначив: «Груба сила ніколи не переможе інтелект. Треба рухатися тільки вперед – той, хто постійно захищається, рано чи пізно програє. Як би не намагалися посіяти зневіру в суспільстві, нам потрібно перемагати! Націоналізм має наступати насамперед інтелектом. А молодь має бачити, що інтелектуальна праця здобуває високу нагороду».

Про те, що в умовах сьогоднішнього псевдофінансування науки такі конкурси є дуже важливими, засвідчив один із призерів конкурсу Михайло Галущак – молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства, боєць батальйону «Січ»: «Не секрет, що науковці в нашій державі – це також волонтери. Сьогоднішня влада віддає перевагу вкладенню грошей у продукт, а не в тих, хто його виробляє. Хоча на війні куди більше цінується той, хто створив ракету, а не той, хто натиснув на кнопку. Які перспективи націоналістичної думки в науці? Які ми створимо – такими і будуть. Одне ми маємо розуміти: націоналізм – це найкраща броня для нації».

УІС, за матеріалами ЗМІ

Опубліковано Головне, Громадське життя.