В Інституті нацпам’яті розповіли про нові назви вулиць Кременчука

Присяга Січових Стрільців Старокостянтинів 1919

Відбулася чергова сесія Кременчуцької міської ради. Депутати затвердили нові назви ще 30 вулиць, провулків та проїздів, які перейменовуються у процесі деколонізації/дерусифікації. Процес голосування проводився з 17 серпня до 6 вересня включно у електронній формі на офіційному сайті громади.

Вулицю лейтенанта Шмідта перейменовано на честь Івана Нагнибіди-полковника Армії УНР , уродженця Кременчука, борця за незалежність України у 20 столітті. Закінчив 2-гу Харківську гімназію. У складі 6-го стрілецького полку брав участь у Першій світовій війні. У 1917 році стає на шлях боротьби з червоною і білою росією. Командує 121-ю пішою сотнею полку військ Української Центральної Ради. З 1 травня 1918 року—сотенний командир Одеської інструкторської школи старшин. З 9 вересня 1918 року—командир сотні 39-го пішого Харківського полку Армії Української держави. З 10 січня 1919 року—помічник командира 9-го Дієвого корпусу Дієвої Армії УНР, з 5 липня 1919 року—вартовий старшина Головного управління Генерального штабу УНР. 3 2 січня 1920 року — штаб-старшина для доручень при начальнику постачання Армії УНР, з 17 листопада 1921 року — секретар начальника Генерального штабу УНР. 3 1923 року мешкав на еміграції Лодзі (Польща), з 1947 року в США. Помер у Нью Йорку, похований на українському цвинтарі в Баунд Брук.

Як розповів регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар: «З топоніміки Кременчука прибрано ім’я Антона Макаренка – радянського комуністичного педагога і письменника; автора низки російськомовних літературно-педагогічних творів, організатора і керівника трудової колонії імені ще одного сталініста Максіма Горького та комуни імені червоного катюги, керівника ЧК Фелікса Дзержинського у селі Новий Харків; заступника начальника помічника начальника відділу трудових колоній та трудкомун сумнозвісного НКВС УРСР. Отож, у Кременчуці у межах виконання ст.5 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у 20 ст.» проїзд та провулок Макаренка перейменовано на честь діячів УНР».

Проїзд Макаренка переназвали на пошану до Калиновича Івана Олександровича (27.05.1893– 27.04.1973, США). Військовий і громадський діяч, інженер-агроном, кооператор, учитель, редактор народився у Кременчуці. Командир сотні кінно-гайдамацького полку ім. Костя Гордієнка (1918), помічник командира 5-го кінного полку ім. Костя Гордієнка Окремої кінної дивізії Армії УНР з 14.04.1921. Агроном Товариства «Сільський господар» у Золочівському повіті (1929). Також Іван Калинович був організатором і командиром відділу Карпатської Січі (1939), редактором газети «Українська дійсність» (Берлін, 1940-1945), членом Ради Гетьманського руху (США).

Провулок Макаренка перейменували так само на честь свого земляка. Майбутній сотник Армії УНР Миколаєнко Леонід Іванович (06.02.1899– 09.10.1924) теж народився у Кременчуці. Військовий, викладач, асистент Українського вільного педагогічного інституту ім. М.Драгоманова. Навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету Святого Володимира (1918). У 1918-19 рр. виборював незалежність України від російських зайд у лавах Армії УНР. Мобілізований до української армії (1918). Навчався на літературному підвідділі історико-літературного відділу Українського вільного педагогічного інституту ім. М. Драгоманова у Празі. Згодом викладав там філософію.

Вулицю, яка звеличувала російського публіциста Добролюбова перейменували на прославлення подвигу Українських Січових стрільців – військових підрозділів Наддніпрянської Армії УНР, сформованих у період визвольних змагань Українського народу 1917–1919 рр. Брали участь у боях з російсько-більшовицькими загарбниками під Бахмачем, Крутами , в Києві, біля Житомира. Верховним головнокомандувачем січових стрільців вважався полковник армії УНР Євген Коновалець. Курінь Січових стрільців серед військових частин Армії УНР вирізнявся організованістю і боєздатністю і мав великий вплив на Директорію УНР. Після окупації УНР більшовицькою Росією керівні старшини Січових Стрільців стали творцями й головними постатями Української Військової Організації (УВО) та Організації Українських Націоналістів (ОУН).

Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа