Марш Захисників України завершено.
Настав час Оргкомітету видихнути, попити водички і підвести певні підсумки. Оскільки більша частина нашого “командного складу” останні два тижні знаходилась в стані нервового збудження, а сьогоднішній день за емоціями перевершив усі прогнози, будемо доволі скупі на слова.
Тож, починаючи з 8 ранку в парку Шевченка почали з’являтись майбутні учасники Маршу. Хтось приїзжав організованими групами, хтось самостійно, хтось з сім’єю.
До дев’ятої ранку, коли відбувся перший плановий інструктаж стюардів з Муніципальної Варти Києва, стало очевидно, що нам катастрофічно не вистачає організаторів. Людей, а відповідно і колон, виявилось ще до початку Маршу приблизно в два рази більше очікуванного, і вони продовжували прибувати.
О 10:00 Оргкомітет здійснив першу спробу зібрати координаторів колон та провести інструктаж. Успіхом вона завершилась з третього разу. ?
До 11:00 колони шикувались біля корпусу Університету Шевченка. Об 11:30 рівно стало остаточно зрозуміло, що місця на площі, яка розрахована на 7 000 чоловік, не вистачає, і Оргкомітетом було прийнято рішення почати рух.
Величезна кількість людей, які вишукувались вздовж маршруту Маршу, радо вітали проходження колон. Кількість жовто-блакитних стягів, вишиванок та посмішок сягала критичного рівня.
Коли голова колони нарешті дісталась Майдану Незалежності, виявилось, що її хвіст досі знаходиться в парку Шевченка! Це повністю зламало першочерговий сценарій розміщення на Майдані, тому довелось імпровізувати, і швидко. Впорались.
Це був дуже емоційно потужний день. Не маючи майже ніяких організаційних та фінансових ресурсів, Руху Ветеранів України та цілому переліку патріотичних організацій вдалось організувати захід загально-державного масштабу. За інформацією ГУНП в м. Києві, тільки учасників Маршу в ветеранських колонах було більше 15 тисяч, а загальна кількість людей, які відвідали його, перевищує 50 000!
Ми зустрілись з бойовими побратимами, продемонстрували свою солідарність з братами та сестрами на фронті, а головне – дали суспільству можливість вживу подякувати своїм захисникам. А ще нагадали ворогу зовнішньому і ворогу внутрішньому, що на відміну від їх мрій нас все ще дуже, дуже, дуже багато. І на місце кожно павшого встають сотні нових.
Сонячне небо, українські прапори, українська громадо, і українські Захисники.
Нам здається, що це був емоційно чудовий День Незалежності.
З Днем Народження, наша люба Україно!
