Не таємниця, що майже всі власники українських футбольних клубів мають за собою ганебний шлейф діяльності на зло щодо України.
Участь у ворожих політичних партіях, їхня фінансова підтримка, ностальгія за сов’єтським союзом, а, відтак, і за так званим «есенгє», організація й підтримка антимайданів й антиукраїнських акцій, прихильність до «рускава міра», бздур про «адін народ» із москалями, федералізація Донбасу, так званий митний союз, спільний бізнес із кацапами на болотах або тимчасово окупованих Українських теренах, сепаратизм, відверті антиукраїнські заяви тощо.
Широкомасштабне вторгнення москвинських нелюдів в Україну спонукало всіх цих достойників не лише оглянутися на задні колеса, перевзутися у повітрі. У них раптом пробудилася українськість. Річ не лише в українській мові та вишиванках. Усі без винятку клуби декларують допомогу ЗСУ, біженцям, пораненим, сім’ям загиблих героїв, дітям-сиротам, наголошуючи на провідній ролі та ініціативі свого боса. Створено фонди допомоги. Все це чудово. Залишається лише гадати, який відсоток із набутих в Україні статків спрямовується ними на благородні та критично важливі напрямки.
Із нагоди 35-ї річниці відновлення Незалежності України Президент Володимир Зеленський, з-поміж багатьох інших, нагородив очільника футбольного клубу «Полісся» (Житомир) Геннадія Буткевича орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. У такий спосіб визнано «вагомий внесок у зміцнення української державності, розвиток суспільного життя та підтримку України».
Окремо наголошується на допомозі країні. Мовляв, «від початку повномасштабного вторгнення Благодійний фонд BGV, створений родиною Геннадія Буткевича, спрямував на підтримку військових, громад, дітей та цивільних понад 1,6 млрд. гривень». Очевидно, що цю суму становлять не лише кошти, а й товари та послуги. За оцінками вітчизняних і міжнародних видань статки Буткевича становлять од 530 до 680 мільйонів доларів. Гравці його «Полісся», йдеться про близько двадцяти футболістів, які перебувають на «нулі» футбольного фронту, одержують од 300 до 800 тисяч доларів на рік. Окремі, їх декілька, близько одного мільйона «зелених-хвалених».
А ще преміальні. Після нещодавньої доволі сенсаційної перемоги у Львові над донецьким «Шахтарем» Геннадій Буткевич, з порога роздягальні, на емоціях, заявив своїм «вовкам», що цей тріумф оцінює в п’ятикратне підняття суми премії кожному гравцеві. У чому ні? Як жартують вболівальники у соціальних мережах, це всього лиш зумовить підняття цін на продукти в мережі АТБ, співвласником якої є Буткевич. Військовим би такі зарплати й премії…
Та цікаво інше. Майже одночасно з відзнакою президента «Полісся» високою державною нагородою стало відомо про зловживання в Міністерстві охорони здоров’я під час проведення публічних закупівель. Відомство забезпечило укладання договорів на виконання будівельних робіт, реконструкцію, капітальний ремонт закладів охорони здоров’я та надання послуг на суму понад 725 мільйонів гривень. Засновник «АТБ-Маркет» і бенефіціар «Пержанської рудної компанії» Геннадій Буткевич фігурує разом із високопосадовцями МОЗ і Держгеонадр у контексті суперечливих державних рішень та ліцензій на видобуток корисних копалин. Видобувати берилій – це не футбол із його багатомільйонними видатками. Варто нагадати, що трудову діяльність Буткевич розпочав у радянській міліції, в управлінні по боротьбі з організованою злочинністю…
Не вельми переймається Геннадій Владиславович, що корисні копалини, на видобування яких він отримав спеціальний дозвіл, лежать у межах Поліського природного заповідника. В аукціоні брала участь лише його компанія, що викликає підозру в порушенні установленої процедури. Рідкоземельні метали цікавлять навіть США і президента Трампа. І до бабці ходити не треба, що діяння Буткевича у цій сфері відбуваються під омофором найвищих державних осіб. На домашній арені «Полісся» з-поміж уболівальників дедалі впевненіше лунає чутка, що президент їхнього клубу є таємним гаманцем самого Зеленського.
У цьому аспекті варто нагадати про кримінальне провадження НАБУ та САП про можливу корупцію та масштабні розкрадання у сфері енергетики й незаконній передачі землі. Понад рік тому тодішньому віце-прем’єр-міністру – міністру національної єдності Олексію Чернишову було повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди. Тоді Вищий антикорупційний суд визначив був йому заставу у 120 мільйонів гривень, яку внесли, нібито, родичі та наближені особи.
Згідно сумно відомих так званих плівок Міндіча частину цієї величезної застави найімовірніше сплатив Геннадій Буткевич. Аби не світитися, зробив він це через фірми-прокладки. Його прізвище в контексті застави не раз звучить у розмовах злочинців. Зокрема, коли спілкуються співвласник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч і колишній перший помічник Президента України Сергій Шефір. Звісно, головний вожак житомирських «вовків» усе заперечує: «Категорично та однозначно заявляю: до мене особисто ніхто не звертався з будь-якими запитами чи проханнями щодо внесення застави за Олексія Чернишова. Я не здійснював жодної частини застави – ні офіційно, ні в будь-який інший спосіб. Будь-які твердження, припущення чи інтерпретації про мою фінансову або іншу причетність до цього процесу не відповідає дійсності».
Власне, про це ж твердить і Шефір, коли згадує Буткевича, що «той, імовірно, не захоче брати офіційну участь у процесі».
Президент «Полісся» почувається вельми впевнено. Він не одягає вишиванок і далі послуговується «язиком». Його клуб не соромиться поширювати чисельні звернення, заяви свого боса кацапським «нарєчієм». Зокрема, й анекдоти, які він традиційно розповідає гравцям і тренерам у роздягальні, відразу після матчу.
Кумедним є відео з Копенгагена, де «Полісся», у рамках матчу-відповіді Ліги конференцій, поступилося однойменному клубу. Безпосередньо перед грою Буткевич налаштовує свою команду «па рускі». Наголошує, що вони «настоящіє украінци». Насамкінець, патріотично вигукує: «Слава Украінє!». Це щось на кшталт його давнього колеги у бізнесі та спорті, відомого боксера Олександра Усика, який нині цілковито декларує проукраїнську позицію, але дотепер не спростував свої заяви про божий Крим, про те, що буде захищати Києво-Печерську лавру, якщо українці прийдуть її повертати, про московських батюшок, яких вважає своїми духовними наставниками, врешті – про московську так звану церкву, прихожанином якої він є.
Олександр Усик є віце-президентом «Полісся», а компанія Буткевича BVG Group Management понад десять років є офіційним партнером та спонсором усіх важливих поєдинків боксера. Разом вони беруть участь у чисельних соціальних проєктах. Треба виокремити й той факт, що спільно вшановують і пам’ять полеглих українських Героїв. Як то нещодавно було у Львові. Напередодні річниці Незалежності вони поклали квіти на Марсовому та Полі почесних поховань.
Також вони вшановують маму бізнесмена Неллі Буткевич, яка й нині відвідує домашні матчі «Полісся». Зокрема, вітали вереснем минулого року, коли їй виповнилося 90. Із 1970 по 1980 рік ця особа очолювала Третє відділення Дніпропетровської психіатричної лікарні, де знущалася з дисидентів із особливим садизмом й ентузіазмом. Людей калічили різноманітними пігулками, грабували, били. Є свідчення й про смертні випадки.
Григорій Жибак
