
У Києві відбувся третій, завершальний офлайн-модуль освітньої програми вчителів історії та гуманітарних дисциплін, які живуть і працюють в Україні «Корені та крила: історія, яка об’єднує». Педагоги-учасники Літньої школи говорили про українську народну культуру як основу національної ідентичності, працювали з етнопедагогікою, традиційними мистецтвами та музикою, зустрічалися з дослідниками й журналістами, а також відвідали Національний музей історії України, де долучилися до спеціальної програми, присвяченої Євгену Коновальцю. У фіналі — отримали сертифікати, які засвідчують проходження повного курсу програми.
Третій модуль — «Українська народна культура як основа національної ідентичності» об’єднав розмову з історикинею Наталією Старченко про те, який гранднаратив потрібен українському суспільству, лекцію та майстер-клас Максима Бережнюка про традиційні музичні інструменти, заняття з етнопедагогіки Ярослави Музиченко, майстерку з витинанки та зустріч із журналісткою Олесею Котубей-Геруцькою.
За словами координаторки освітніх проєктів Фундації Пилипа Орлика Наталі Омельчук, такий блок необхідний, адже культура нерозривно має бути присутня у викладанні гуманітарних предметів.
«Ми говоримо про неї на уроках, чи то історії, чи то мистецтва. І дуже важливо вміти відчувати і розрізняти, і розуміти, хто стояв біля витоків, як багато було спаплюжено, затерто або знецінено в українській культурі. Ми не можемо говорити про історію, не говорячи про культуру і навпаки», — вважає Наталя Омельчук.
Водночас завданням модуля було не просто поговорити про народну культуру як окремий розділ. Йшлося про те, щоб повернути її у ширший контекст української історії — від народних традицій до авангарду, шістдесятників і сучасного мистецтва.
Під час лекції історикині, докторки історичних наук Наталії Старченко «Який гранднаратив нам потрібен?» йшлося про те, як сьогодні формується розповідь про українську історію, як говорити про окремі періоди та як пояснювати школярам складні процеси, не зводячи їх лише до набору дат і персоналій.
Для Наталі Омельчук можливість організувати такі зустрічі з дослідниками була одним із принципових завдань усієї програми.
«Для мене було дуже цінно те, що я задумувала в цій школі: важливість говорити вчителям з науковцями, з дослідниками, тими, хто формулює цю інтелектуальну історію сьогодні, ті, хто не переповідає чиїсь думки, а формує ці думки».
Про українські традиційні музичні інструменти з педагогами говорив музикант Максим Бережнюк. Він привіз частину власної колекції, розповідав про інструменти та їхнє використання в різні періоди, а учасники могли не лише послухати, а й спробувати грати та співати. Частину подібних прийомів учителі можуть використовувати під час роботи з дітьми.
Ще один великий блок присвятили етнопедагогіці. Етнологиня Ярослава Музиченко розповіла про українську народну культуру у контексті виховного та пізнавального ресурсу. Вчителі не лише слухали, а й самі працювали з традиційними техніками під час майстеркалсу з витинанки.
З журналісткою Олесею Котубей-Геруцькою учасники говорили про сучасне висвітлення української історії та про те, як змінюються способи розповідати про минуле для різних аудиторій. Опісля група прослухала лекцію «Євген Коновалець. Шлях воїна і державника», присвячену полковнику Армії УНР, командиру Корпусу Січових стрільців, засновнику та першому голові Організації українських націоналістів у Національному музеї історії України. Подія відбулася з нагоди повернення праху Євгена Коновальця до Києва. Для вчителів це була можливість не лише почути про історичну постать, а й побачити особисті речі Коновальця, які зберігаються в музеї.
Під час завершальної зустрічі учасники отримали сертифікати про проходження повного курсу Літньої школи. Після цього педагоги поділилися враженнями від програми.
Анна Стермах відзначила живе спілкування:
«Жодне онлайн-навчання не дає нам емоцій. І те, що ми переживаємо ось тут, це дуже цінно».
Ольга Легкошкур назвала учасників «історичною сім’єю» — людьми з різних куточків України, які протягом програми ділилися власним досвідом викладання.
Юлія Тарасова звернула увагу на поєднання теорії та практики:
«Мені дуже сподобалось саме поєднання наукового підходу з методичним підходом. Надзвичайно цікавим було практичне спрямування цієї школи і надзвичайно корисним було для мене, для педагога».
Євген Бондаренко з Харківщини подякував учасникам і команді програми та згадав слова свого університетського ректора, які стали для нього професійним орієнтиром:
«Освіта збереже Україну».
А Кирило Кабанов під час завершальної розмови сформулював, що, на його думку, має відбутися після закінчення школи:
«Я вірю, що ми тут зміцнили наші корені, розправили наші крила. А тепер не менш важливо, щоб ми повернулися і те саме зробили з нашими дітьми».
Для Наталі Омельчук саме це і є важливим результатом програми — щоб після зустрічей учитель мав що забрати із собою в клас: нову тему, методику, ідею для заняття або просто інший спосіб подивитися на вже знайомий матеріал.
Літня школа є частиною освітньої програми Фундації Пилипа Орлика «Корені та крила: історія, яка об’єднує», розрахованої на вчителів історії та гуманітарних дисциплін, які живуть і працюють в Україні. Три офлайн-зустрічі відбувалися впродовж червня–серпня у Києві та Львові. Їх об’єднувала ідея показати вчителям різні способи працювати з історією — через джерела, музейні предмети, культуру, мистецтво, пам’ять та практичні методики.


