Протягом 24—25 серпня на Тернопільщині, в Козівському районі ( історична Бережанщина), відбулися широкі і багатопланові святкування до 75-ї річниці ІІІ Надзвичайного Великого Збору ОУН, який проходив 21—25 серпня в глибокому підпіллі біля села Золота Слобода на хуторі Веснівка (Козівський р-н). У багатьох вимірах цей Збір був доленосним для історії всієї України ХХ ст. з таких причин: 1) на ІІІ НВЗ ОУН була створена чітка система керівництва і розбудови УПА, що забезпечило швидкий і якісний розвиток повстанського руху на наступні роки; 2) на чолі ОУН і УПА став Р.Шухевич, очоливши Бюро Проводу ОУН, який завдяки якостям свого характеру зумів створити в цих структурах атмосферу суворої дисципліни, мілітарно-бойової наступальності, героїки та стимулювання націоналістичної дії й етики; 3) рішення Збору дали підстави Р.Шухевичу взяти під контроль і керівництво бойові структури повстанців, які в окремих районах Галичини і Волині діяли розрізнено і хаотично, що забезпечило чітку військову структурованість УПА і її витривалість; 4) було прийнято нове програмне політичне гасло ОУН: «Свобода народам! Свобода людині!», яке дозволило залучити до УПА тисячі нових повстанців різних національностей і стало підставою для проведення в листопаді 1943 р. на Рівненщини Конференції поневолених народів Східної Європи і Азії, яка стимулювала міжнародний солідарний опір Москві; 5) на Зборі була прийнята нова Програма ОУН, яка включала багато демократичних і навіть соціалістичних положень, що давало змогу залучати до національно-визвольного руху десятки тисяч мешканців Наддніпрянської України, які світоглядно були зорієнтовані саме на такі ідеали; 6) до Проводу ОУН вперше увійшли представники Наддніпрянщини, що дозволило представити національно-визвольну стратегію ОУН як всеукраїнську; 7) на основі положень Збору через рік була створена Українська Головна Визвольна Рада (УГВР) як надпартійний представницький орган для консолідації антикомуністичних сил та ідейно-стратегічного маневру; 8) низка положень політичної й ідеологічної програми ОУН, які ввели переважно нові члени Проводу, люди з ліво-ліберальними поглядами (Дарія Ребет, М.Степаняк, О.Логуш, М.Прокоп, Й.Позичанюк), згодом була використана для проведення широкої демократизаторської кампанії в націоналістичному русі, що мало і позитивні, і негативні наслідки, оскільки в результаті привело до переміни світогляду багатьох націоналістів, особливо на емігарції, до нового розколу в ОУН (1956 р., вихід «двійкарів»), до появи потужного ліберального руху в діаспорі, який почав дискредитувати націоналізм і боротися з ним, і це триває до сьогодні. (Про цю проблематику див. студію О.Багана «ІІІ Надзвичайний Великий Збір ОУН і проблеми осмислення опортуністинчих ідеологістичних тенденцій в ОУН 1940-1950-х рр.» на сайті Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова за адресою: dontsov-nic.org.ua).
Протягом 1943—1945 рр. саме Центральне Опілля (Козівщина) було невидимим епіцентром національно-визвольного руху ОУН-УПА. Це був вдалий тактичний хід керівництва ОУН, оскільки і німецькі, і совєтські окупанти сподівалися, що командування УПА мало б перебувати або в пущах Волині, або в Карпатах. Натомість був вибраний лісистий район центральної Галичини, рівновіддалений щодо всіх інших, надійно охоплених УПА, регіонів Західної України. Так, у с.Бишки Козівського р‑ну понад 2 роки містився Провід ОУН, який охороняли упівці в 17 криївках; тут містився Головний Штаб УПА, який спочатку очолив Олекса Гасин, потім Дмитро Грицай, а після його смерті – знову О. Гасин; тут центрувалася Служба безпеки ОУН під керівництвом ген. Миколи Арсенича; тут був проведений ІІІ НВЗ ОУН. На основі цього сьогодні на рівні Тернопільських обласної ради та обласної держадміністрації прийнято рішення про творення комплексного Музею національно-визвольної боротьби ім. генерала УПА М.Арсенича з центром у с.Бишки, який би охоплював кілька об’єктів, зокрема відновлену хату на хуторі Веснівка, де відбувався ІІІ НВЗ ОУН, реконструйовану криївку УПА на хуторі Фостяки, пам’ятні знаки довкола с.Золота Слобода і передусім би став новим науково-просвітницьким центром з вивчення й популяризації історії та ідей ОУН-УПА.
У рамках святкувань була проведена Всеукраїнська науково-практична конференція «ІІІ Надзвичайний Збір ОУН – державотворчий чин Воюючої України в 1940-х рр.», за матеріалами якої виданий науковий збірник. Вибірково назвемо лише головні теми наукових виступів: «Історичні умови, організаційні перипетії та наслідки ІІІ НВЗ ОУН» (Євген Філь, Тернопіль), «ІІІ НВЗ ОУН в осмисленні П.Федуна-«Полтави» (Галина Стародубець, Житомир), «Роль Р.Шухевича в становленні і УПА в 1-й пол. 1943 р.» (Микола Посівнич, Львів), «Актуальні ідеї ІІІ НВЗ ОУН для сучасної безпекової політики України» (Олег Рудакевич, Тернопіль), «ІІІ НВЗ ОУН і проблеми осмислення опортуністичних ідеологічних тенденцій в ОУН 1940—1950 рр.» (Олег Баган, Дрогобич), «ІІІ НВЗ ОУН у спогадах В.Кука» (Леся Бондарук, Луцьк), «ІІІ НВЗ ОУН: візії сучасних істориків» (Василь Ухач, Тернопіль), «Підпільні матеріали Тернопільщини періоду ІІІ НВЗ ОУН» (Нестор Мизак, Чернівці), «Проблеми нації і націоналізму в студіях Валентина Мороза» (Олег Полянський, Львів). Група науковців і краєзнавців із Тернопільщини – Федір Полянський, Сергій Волянюк, Володимир Ткач, Тарас Стоколоса, Роман Пирожишин, Борис Волянюк, Олег Федорів, Володимир Ковальчук – представила широкий спектр джерелознавчих, архівних, фактологічних матеріалів про історичний контекст національно-визвольних подій на Козівщині в період ІІІ НВЗ ОУН. Тобто комплексно науковці значною мірою «покрили» тему, відносно мало опрацьовану в сучасній історіографії, присвяченій ОУН і УПА.
Вартує відзначити, що Тернопільська обласна держадміністрація (голова Степан Барна) та Козівська районна держадміністрація (голова Василь Вітровий) належно подбали про ремонт доріг в районі с.Золота Слобода, громадських приміщень, якісне оснащення й оформлення пам’ятних місць, організацію культурно-масових заходів та урочистостей. Таким чином святкування переросло у всеохопне соціальне оновлення регіону. Це гідний приклад вшанування і меморіалізації героїчного чину Воюючої України минулого, дух якої ми повинні берегти попри всі виклики і пастки непростого сьогодення.
Олег Баган, Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова
