Українське МЗС сховало голову в пісок, подій в Казахстані для нього не існує, російської окупації – не існує. Тому громадські активісти українським звичаєм роблять роботу замість урядовців. А що? Озброювали армію, коли її було роззброєно януковичами, то можуть сказати потрібні слова, які не може вимовити МЗС, бо….
Те, що пропозиції активістів доречні, свідчить скарга російських ботів на автора і ліквідація допису в ФБ. Але рукописи не горять, ми розміщуємо пропозиції тут (і очікуємо чергового припису Роскомнадзору, попередній отримали три дні тому 🙂 )
Оскільки мені кажуть, що реакції МЗС як такої нема, а між тим всі зайняті чимсь іншим, – я закликаю взяти участь у формуванні повістки тут, на моїй сторінці. Повірте, що за бажання зробити так, щоби з нею ознайомились в уряді – нескладно.
Мої перші міркування виглядають так.
Україна має заявити на міжнародній трибуні, на прийдешньому саміті НАТО, в ООН та інших майданчиках, наступні тези:
– операція в Казакстані НЕ Є миротворчою, докази: ВДВ Росії – це машини з вбивств і геноциду, а не голубиє каски
– ще докази: участь ВДВ Росії у вбивствах на Майдані
– заклики керівництва Казакстану до запрошення іноземних каральних експедицій слід розцінити як війну проти власного народу
– вимоги протестуючих про ціни на газ є внутрішньою справою, а неспроможність їх виконати – означає лише те, що Казакстан потребує виборів і нового уряду, нічого більше
– заяви органів Казакстану в “уничтожении протестующих” є доказами геноциду і викликають підозру, що силовий блок вже контролюється з-поза Казакстану, конкретно – з Московії, де протести прийнято “унчитожать” разом з людьми (докази – чисельні заяви московитських політиків і владців з саме такими формулюваннями про протести в Московії, Україні, Білорусі, Казакстані, Вірменії етс)
– міжнародна спільнота має надати Казакстану (його народові) гарантії або дієві механизми недопущення окупації
– окупацію слід заблокувати на міжнародному рівні: фінансовому, економічному, технологічному, можливо – військовому.
– Україна безмірно вдячна учасникам протесту, які не забули про згадку окупації Криму і війну на Донбасі.
– нагадування про історичні зв’язки України і Казакстану, її корінних народів. Це не братерство, але це єдиний історичний простір.
Додатки і пропозиції від читачів, гідні уваги:
– згадати в доповіді Голодомор (Великий Джут) в Казакстані, зроблений владою Москви одночасно з Голодомором в Україні (1932-33)
– гарантувати військовим та поліцейським службовцям, які відмовляться виконувати накази з силового придушення казахських мирних виступів, політичний притулок в Україні та країнах що приєднаються до резолюції
– ознакою запланованого масового вбивства, провокацій насильства вважати багатоденні відключення інтернету, сотового зв’язку та соцмереж в епіцентрі силових операцій
– закликати ООН та інші незалежні миротворчі сили до введення в Казакстан справжніх миротворців, в разі необхідності – не ВДВ Росії, беркутів ітп., що заплямували себе кроволиттями в Україні з боку Росії.
