Ні воювати, ні лікуватися: поранений боєць ЗСУ про те, чим так важлива петиція про тимчасово непридатних

Колізія в законодавстві – коли бійців, непридатних до військової служби внаслідок травм чи поранень, не можна звільнити у запас, але не можна й лікувати у військовому шпиталі. Це перетворює на пекло життя багатьом у ЗСУ.

trauma

На сайті президента України з’явилась петиція з вимогою звільняти в запас тих, хто є тимчасово непридатним до військової служби з переглядом через 6-12 місяців. На думку українського бійця Володимира Грановського, ця вимога зараз конче необхідна, бо усуває колізію в законодавстві, що спотворює життя раненим та травмованим бійцям.

Наш співрозмовник служить в ЗСУ з 26 лютого 2022 року. Під час артобстрілу він отримав поранення, яке призвело до серйозної травми коліна. Через це Володимир кілька разів повертався в шпиталі, доки ВЛК (військово-лікарська комісія) не визнала його непридатним до служби з переглядом діагнозу через 6 місяців. Але в запас його не відправляють. І чоловік має півроку знаходитись в резервному батальйоні, до наступної лікарської комісії. Така ж проблема і в його 19 побратимів.

В мережі Володимир натрапив на петицію, яка стосується і його особисто. Автор звернення закликає Зеленського переглянути законодавство і дозволити військовослужбовцям звільнятись в запас, якщо вони визначені як тимчасово непридатні до служби з переглядом через 6-12 місяців. Інформатор поспілкувався з Володимиром і дізнався, чому це так важко і необхідно.

volodymyr-trauma

– Розкажіть, будь ласка, де ви служите і за яких обставин отримали поранення?

– З 26 лютого служив у 128 бригаді ТрО Дніпро. Це піхота, стрілецький батальйон. До 21 січня 2023 року – якраз після того, як ВЛК визнало мене непридатним. Я отримав поранення ще у квітні під час артобстрілу. Вибуховою хвилею мене викинуло в окоп. Зламав коліно, порвало передню хрестоподібну зв’язку. Звідти мене евакуювали на Запоріжжя, там лікували. Після цього перевівся в Дніпро у шпиталь. Там була перша операція.

Після цього була ВЛК і місяць відпустки за станом здоров’я. Я повернувся, ще місяць воював. Коліно не витримувало, і я поїхав на другу операцію. Прооперували коліно, робили пластику зв’язків. Потім також місяць ВЛК. І я повертаюсь на “нуль”.

Місяць воюю. Знов коліно не витримує. Мене відправляють на третю операцію. Знов оперують. Знов місяць ВЛК. Знов повертають. І після цього Дніпровський шпиталь визнає мене непридатним з переглядом через 6 місяців.

– Як надалі тривала ваша служба?

– Мене з частини переводять у батальйон резерву. І тут таких, як я, вже 20 осіб. ЦЕ конкретно ті, хто з моєї частини. Ті, кого я знаю. І всіх тримають в частині, нікого нікуди не переводять і не лікують. Ходимо в наряди – кухня, КПП.

– А що таке “батальйон резерву”?

– Після поранень – наприклад, ВЛК визнає обмежено придатних або непридатних – військовослужбовців з бойових частин туди переводять. А звідти (бойових частин, – ред.) приїжджають, так би мовити “покупці”, тобто інші батальйони, і доукомплектовують цими людьми свій штат. Плюс – там навчальний центр, конкретно в нашому батальйоні. Туди з військкоматів привозять новобранців, пару тижнів їх тренують і звідти вже відправляють в інший батальйон.

– А вас не можуть кудись забрати?

– Ні, не можуть. Вони так і говорять: “Будеш сидіти 6 місяців тут, у нас”.

– Чи звертались ви куди-небудь, щоб вирішити проблему?

– Я ходив до комбата, писав рапорти. Вони не приймають рапорти. Я вичитав, що є наказ Президента №1153. Там сказано, що якщо для лікування потрібно більше, ніж 4 місяці, то таких людей на лікування відправляють в запас.

Запас – це коли переводять у військомат на облік за умови того, що я через пів року пройду ще раз ВЛК, і вони вже визначать мою придатність. Але частину не відпускають: кажуть, що у них немає підстав на звільнення у запас.

Я цю петицію не створював. Я вивчав закон. Випадково потрапив на цю петицію. Її створили ще до мене. Їх було дві таких петиції. У одної вже термін сплив. А у другої понад двох місяців на розгляд петиції залишилося. І я, розуміючи проблему, з якою зіштовхнувся, вирішив її через друзів, соцмережі розігнати. У нашому батальйоні понад 20 людей, які потребують лікування. У людей вирвані м’язи, переламані кістки і неправильно зрослися. І люди обмежені в лікуванні.

– А як змінилась ваша зарплатня з переходом в батальйон резерву?

– В цій частині ми не в штаті. Нас виводять поза штатом. І через два місяці знімають зарплатню – 15 тисяч грн.
Тобто на “нулі” я отримував 100 тисяч грн. Після цього через те, що у мене було довготривале лікування, в мене було 40 тисяч грн. А зараз буде менше, ніж 30 тисяч грн.

– Скільки коштує ваше лікування?

– Поки я в частині, має держава лікувати, але в шпиталях для цього і визнають непридатними, щоб не лікувати. Коли звертаєшся до частини, що потрібно лікування, вони направляють на шпиталь. Коли приїжджаєш у шпиталь, вони тобі кажуть “Ми у ВЛК все визначили, що ви непридатні”. І вони не беруться за лікування.

– Тобто беруться лише цивільні лікарні?

– Ну у кожного свої можливості. Наприклад, я б звернувся до приватної клініки. І коли я був у Запоріжжі, коли мене евакуювали, там був травматолог, спеціаліст з такої клініки, яку мені рекомендували . Він працював з футболістами, відновлював суглоби. Коли я був в запасі, я міг би звернутись в будь-яку лікарню. А зараз обмежений військовими шпиталями.

– А як ви загалом оцінюєте якість лікування у шпиталях?

– Лікарі мені сказали, що можна було обійтися однією операцією. Тобто лікарі, коли заходять у суглоб своїм обладнанням, вони все бачать. Може, у шпиталях немає якогось обладнання чи препаратів, я не можу вам сказати. Але у мене була перша операція. Вони зробили частину, тільки меніск вирізали. Друга операція – робили пластику. А третя операція була ревізія попередніх двох операцій. Тобто вони все переробляли.

– Вони не зашкодили вам тим, що зробили три операції замість однієї?

– Звичайно зашкодили. Тобто як лікарі кажуть, я взагалі не мав повертатись (на фронт, – ред.) після місяця ВЛК. Такі травми – це мінімум півроку. Повинні проводитись реабілітація. Місяця недостатньо.

– Те, що місяць, – це на ВЛК визначили?

– Так.

– Щоб ви робили, якби зараз пішли у запас?

– Я професію не змінив би. Я підприємець третьої групи. Моя фірма досі працює, дружина займається. Я продовжував би працювати і лікуватися. Через пів року я би повернувся до військкомату, пройшов ВЛК, і в мене спеціальність така, що вона дуже потрібна. Мене зараз забрали б дуже багато частин. Але мене, як непридатного, ніхто забрати не може.

– А яка у вас спеціальність?

– Програміст. Просто коли почалась війна, вирішив взяти в руки зброю і захищати сім’ю.

volodymyr-trauma2

Про яку петицію йдеться в тексті

Автор петиції Микола Лещук просить дозволу звільняти в запас військовослужбовців, яких ВЛК визнала обмежено придатними з переглядом через 6-12 місяців. Існує навіть відповідний Указ Президента від 2008 року. В ньому зазначається, що тимчасово непридатні до військової служби дійсно можуть звільнитись в запас. А після закінчення відповідного строку (від 6 до 12 місяців, як визначить ВЛК) вони мають пройти повторне медичне обстеження. Однак автор петиції звертає увагу, що реалізувати таке рішення неможливо через прогалину в Законі України “Про військовий обов’язок і службу”.

“Прогалина нашого законодавства полягає в тому, що ст. 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, яка визначає підстави для звільнення військовослужбовців, в т.ч. мобілізованих, в т.ч. в запас, в період військового часу, не містить жодної норми щодо звільнення чи звільнення в запас військовослужбовців, які рішенням ВЛК визнані непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців. Від так, командування військових частин, виводить таких військовослужбовців в розпорядження командирів підрозділів та залишає їх в розташуванні військових частин”.

Тому, на думку автора петиції, військовослужбовці не можуть повноцінно лікуватись, проходити реабілітацію чи навіть відновлюватись вдома, щоб потім повернутись на військову службу. Або до цивільного життя.

“Така ситуація веде до падіння морального духу як військовослужбовців, так і їх родин, до виникнення у них відчуття покарання за отримане поранення, захворювання чи травму”.

Підписанти просять переглянути можливість військовослужбовців повернутись до цивільного життя чи військової служби, в разі якщо ВЛК визнала їх тимчасово обмежено непридатними. Адже для деяких дорогий кожен втрачений день. Пропонують зробити це шляхом внесення змін в діюче законодавство.

До кінця збору підписів залишилось 70 днів. На момент написання статті вона зібрала 211 голосів з 25 тисяч необхідних для того, щоб петицію розглянув Президент.

Джерело

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа